Синтаксичний розбір речення Йому здавалося, що живе споконвіку на цій безмежній, широкій землі:таке довге було життя.

Сузір'я - ділянки, на які розділена небесна сфера для зручності орієнтування на зоряному небі. В давнину сузір'ями називалися характерні фігури, що утворюються яскравими зірками. Найголовніші з них були названі іменами, запозиченими з міфології (Геркулес, Персей та ін.) або побуту (Веси, Ліра і т.п.). Наукового значення групування зірок в сузір'ях не має. Все небо розділене на 88 сузір'їв, зафіксованих Міжнародним астрономічним союзом в 1930 році. Надалі ці межі і назви сузір'їв вирішено вважати незмінними, також як і імена/назви яскравих зірок.

Слово «сузір'я» (від лати. constellatio) означає «колекція (або група) зірок». В давнину «сузір'ями» називали групи зірок, які допомагали запам'ятовувати узор зоряного неба і з його до орієнтуватися на місцевості і в часі. У кожного народу були свої традиції розділення зоряного неба на сузір'я.

Слід розуміти, що сузір'я – це не певна область в космічному просторі, а лише деякий діапазон напрямів з погляду земного гача. Тому не вірно казати: «Космічний корабель полетів в сузір'я Пегас»; вірно буде сказати: «Космічний корабель полетів у напрямі сузір'я Пегас». Зірки, створюючі узор сузір'я, розташовані від нас на самих різних відстанях. Окрім зірок в певному сузір'ї можуть бути видні і дуже далекі галактики, і близькі об'єкти Сонячної системи – всі вони у момент відносяться до даного сузір'я. Але з часом небесні об'єкти можуть переміщатися з одного сузір'я в інше. Найшвидше це відбувається з близькими і швидко рухомими об'єктами: Місяць проводить в одному сузір'ї не більше двох-трьох діб, планети – від декількох днів до декількох років; і навіть деякі близькі зірки за останнє сторіччя перетинали межі сузір'їв.

Назви сузір'ям дані на честь міфічних персонажів (Андромеда, Касіопея, Персей і т.п.) або тварин (Лев, Дракон, Велика Ведмедиця і т.п.), на честь примітних об'єктів старовини або сучасності (Веси, Жертовник, Компас, Телескоп, Мікроскоп і т.п.), а також просто по назвах тих предметів, які нагадують фігури, утворені яскравими зірками (Трикутник, Стріла, Південний Хрест і т.п.). Часто одна або декілька яскравих зірок в сузір'ї мають власні імена, наприклад, Сіріус в сузір'ї Великий Пес, Вега в сузір'ї Ліра, Капела в сузір'ї Візничий, і т.п. Як правило, назви зірок пов'язані з назвами сузір'їв, наприклад, позначають частини тіла міфічного персонажа або тварини.

Сузір'я – це пам'ятники стародавньої культури людини, його міфів, його першого інтересу до зірок. Історикам астрономії і міфології вони допомагають зрозуміти б життя і мислення стародавніх людей. Сучасним астрономам сузір'я допомагають орієнтуватися на небі і швидко визначати положення об'єктів.

Т. Шевченко. Розповідь про поета на основі повісті С. Васильченка «В бур’янах» 
Мета: ознайомити учнів із дитинством видатного українського поета, умовами його життя, ро-звитком таланту; розкрити значення мрії, наполегливості в досягненні мети 
Очікувані результати: учні знають матеріал про життя та творчість письменника, розуміють значення того, що зробив поет для свого народу, відчувають пошану до великого україн-ця. 
Теорія літератури: біографічний твір. 
Обладнання: підручник, портрет Т. Шевченка, текст повісті С. Васильченка «В бур’янах», ілю-страції до твору, виставка ілюстрацій «Життєвий шлях Т. Шевченка» 
Тип уроку: вивчення нового матеріалу. 
 І. Актуалізація опорних знань учнів 
Перевірка домашнього завдання. 
Розповідь про одного з героїв п’єси-казки О. Олеся «Микита Кожум’яка» (або від імені якогось героя). 
 ІІ. Мотивація навчальної діяльності школярів. Оголошення теми й мети уроку 
Вступне слово вчителя. 
У кожного народу є свої герої, які стають його провидцями, оборонцями, ватажками в бо-ротьбі за краще життя. В українців це Тарас Григорович Шевченко, той, хто заявив світу про свою батьківщину — Україну, гідно її представив як країну з високою духовною культурою, волелюбними традиціями. Про Великого Кобзаря й піде мова на сьогоднішньому уроці. 
 IІІ. Сприйняття та засвоєння навчального матеріалу 
1. Бесіда. 
— Що вам відомо про Т. Шевченка? 
— Які твори цього поета ви вивчали? 
2. Розповідь учителя. 
План розповіді вчителя 
1) Нещасливе дитинство майбутнього поета. 
2) Петербург — знакове для Т. Шевченка місто. 
3) «Кобзар» Т. Шевченка. 
4) Поет у неволі. 
5) Останні роки життя поета. 

1) Нещасливе дитинство майбутнього поета. 
У селі Моринці, що на Черкащині, у хаті кріпака Григорія Шевченка серед морозної тем-ної ночі блиснув на все село один вогник — це народилася дитина. Для пана — нова кріпацька душа, а для України — великий поет, незламний Кобзар. Це сталося 9 березня 1814 року. 
Безтурботні дні дитинства були недовгими. Перше тяжке горе, що вразило серце малого Тараса,— смерть матері, й те, що мачуха, яку привів батько, перетворила рідну хату на пекло. 
У 12 років Тараса спіткало нове горе — раптово, простудившись у дорозі, помер батько.
2) Петербург — знакове для Т. Шевченка місто. 
Доля привела сімнадцятирічного Тараса до Петербурга, на той час — столиці Російської імперії, до міста, де сталися важливі події в його нелегкому житті, де він став художником і, завдяки відомим діячам живопису й літератури того часу,— вільною людиною (1838). 
3) «Кобзар» Т. Шевченка. 
Ще одна подія, знаменна не тільки в житті Тараса, а й важлива для всієї України,— вихід у світ книги віршів «Кобзар» 1840 року. 
4) Поет у неволі. 
За бунтівливі вірші Шевченка жорстоко покарали — 10 років солдатської муштри, які й підірвали його здоров’я. Вирок царя мав означати й духовну смерть Кобзаря — йому забороня-лося писати й малювати. Але зболена душа не могла мовчати, письменник творив, ховаючи малюнки й вірші в «захалявні книжечки». 
5) Останні роки життя поета. 
Через 10 років поета звільнили, він повернувся в Петербург, 1859 року ще раз, втретє і во-станнє відвідав Україну. Поет доживав свій страдницький вік у Петербурзі. Уже будучи хво-рим, видав український буквар для недільних шкіл, планував видати низку підручників. 
Помер Т. Шевченко 10 березня 1861 року. Його поховали на Смоленському кладовищі в Санкт-Петербурзі. Але в травні цього ж року тіло великого Кобзаря було перевезене в Україну. 
4. Коментоване читання уривків із повісті С. Васильченка «В бур’янах». 
Життя нашого поета таке дивне, що, слухаючи про нього, можна було б сказати, що це ле-генда…