пересказ на украинском языке У нього було рідкісне ім'я і дивовижне прізвище. Так само даМо диво-вижні були його картини. Звали його Архип Кундак. Татарськамовою де означає «золотих справ майстер».Трирічним Архип лишився сиротою. Загинути не дали ло.люди. Коли став дорослим, вирішив вивчитися на художника.Цього й подався до Петербурга. Для вступу до Академії мистерюнак не мав потрібних знань. Прийняли його за талант.Провчився Куїнджі не дуже довго. Усе життя він писав кани, як умів. Але вмів таке, що нікому більше не вдавалося. Міра.бразити, як устає над рікою туман, як переливається сріблом ілівяк світло-рожевими стають на світанку снігові замети.Найвідоміша з-поміж картин Куїнджі — «Місячна ніч на двіпрі». Велчно тече широка глибоководна річка. Вода атласноестрічкою сяє в місячному сяйві. Дрімають на березі біляві халкипід солом'яними стріхами.А над землею височіє безко-нечне, бездонне небо. Сяє місяць.Переливаються сріблом краечкиХмар, Кожному, хто бачить полот-но, здається, що він сам птахомлетить над землею, вслухаєтьсяв нічні шерехи, бачить переливисвітла, дихає ароматом трав, кві-тів, ріки.Архип Куїнджі.и Шерегею, вслахом​

Ораторське мистецтво виникло в Елладі, звідти поширилося на Стародавній Рим, а згодом — в новочасну Європу. У братських школах барокової доби риторика (наука красномовства) була обов’язковою дисципліною. До неї входила поетика, що викладалася як один з навчальних предметів “семи вільних мистецтв”. Студентів Києво-Могилянської академії заохочували до написання та проголошення “орацій”, а викладачів — до розробок стилістики. Пізніше риторика втратила своє первісне значення — її почали тлумачити як мовлення зовні привабливе, але позбавлене внутрішнього змісту… Неоднозначно сприймається риторика і сьогодні. Для одних красномовство — суспільна мірка, один із критеріїв оцінювання особистості; для інших — річ маловідома, а то й зовсім незнана.

Щодо мене, то я — за риторику в школі, у вищих навчальних закладах (хай там готують інженерів, космонавтів, вчителів чи програмістів). Бо кожен повинен уміти “красно” говорити, будь-яке питання за будь-яких обставин викласти струнко, логічно, пам’ятливо, переконливо й у гідному виконанні. Для цього треба знати багато — історію і філософію, закони і цивільне право, літературу, мистецтво. І вміти треба багато — встигати стежити за рухами тіла, і за виразом обличчя, і за жестами, і за звуками та відтінками голосу…

І пам’ять треба мати чудову — скарбницю знань. Ловлю себе на тому, що погоджуюся з усіма думками Цицерона — мудрий був чоловік. Чи не так? Кажуть, що кожен із нас в душі трохи поет. А як казав мудрець, “…між поетом і оратором багато спільного: безліч в прикрашання промови у них схожі й однаково доступні. Правда, поет більш скупий у ритмі й більш вільний у вживанні слів”.

Части речи никак не подчеркиваются. Подчеркиваются члены предложения. Итак:
Підмет (подлежащее) - одна горизонтальная палка.  Найчастіше буває іменником або займенником (существительное или местоимение)

Присудок (сказуемое) – две горизонтальніе палки. Найчастіше буває дієсловом, прикметником або іменником. (глагол, прилагательное, существительное)

Додаток (дополнение) – пунктир. Найчастіше буває іменником у непрямих відмінках, займенником  (существительное, местоимение)

Означення (определение) – волнистая линия. Найчастіше буває прикметником,  іменником, займенником (прилагательное, существительное, местоимение)

Обставина (обстоятельство) – пунктир, между которым точки. Найчастіше буває прислівником чи дієприслівником (наречие, деепричастие)