Отчеагуйте речення 1Завдяки хворобі Ігор не пішов до школи. 2Із-за грипу було закрито школи. 3Він захищав проект стоя біля дошки. 4Ми вивчаємо творчість поетів- шестидесятників. 5На їй було багато прикрас.

1. через хворобу

2. через грип

3. стоячи біля дошки

4. ‍♀️

5. на ній було

Кожна людина знає, що таке фізичне здоров*я і як про нього дбати. Про це пишуть газети, розповідають по телебаченню. Але як мало уваги приділяється моральному  здоров*ю нації. А й справді, що таке - моральне здоров*я народу?
Мораль - це те, що допомагає відрізняти добро від зла. Дехто скаже - ну як же, в державі діють закони, які карають за правопорушення, такі , як вбивство. катування і так далі. Але справа в тому, що моральна людина, це та, яка дотримується цих принципів не тому, що боїться покарання, а тому, що це суперечить її принципам, поглядам, свідомості. Замисліться, як багато людей почали би скоювати правопорушення, якби були на сто відсотків впевнені у своїй безкарності? Правда, стає страшно? Страшно, що нація, яка так добре дбає про своє фізичне здоров*я, так занедбала своє моральне здоров*я. Маленькі діти гають, як дорослі лупцюють один одного, а потім ті ж дорослі байдуже дивляться, як діти катують беззахисних тварин. матері вбивають своїх новонароджених немовлят. а дорослі люди катують до смерті своїх стареньких батьків. Якщо говорити про моральність нашого народу, то наша нація - смертельно хвора. Хвора на жорстокість. байдужість і ненависть. Тому необхідно, щоб саме на це наша держава більше звернула увагу, тому що народ, який втрачає моральне здоров*я, може поволі й сам зникнути з лиця Землі.

Ми - українці. Наші предки боролися й гинули за те, щоб ми жили у вільній державі, щоб ми вільно ходили до своєї церкви, щоб ми вільно розмовляли рідною мовою. 
В наш час українська мова є державною мовою. Цією мовою навчають у школах і вузах. Українською мовою пишуть оповідання і вірші. Рідною мовою озвучують фільми та серіали. Тобто все докола сприяє для того, щоб кожен справжній українець знав і любив свою мову. І як гірко бачити і чути тих людей, які не розуміють українську мову. Адже лише той може зватися справжнім українцем, хто любить свою Батьківщину і  добре володіє українською мовою. Люди, які цього не вміють -  як люди без роду і племені. Адже недаремно Сидір Воробкевич писав:
Мова  рiдна,  слово  рiдне!  
Хто  вас  забуває,  
Той  у  грудях  не  серденько,  
А  лиш  камiнь  має.
А хіба може бути щасливою людина, яка не має серця?