УКРАИНСКИЙ ЯЗЫКЯ сомневаюсь в своих схемах, поэтому Навіть зринала було думка, що вже ніколи з ними не зустрінеться, що він або загинув під час облоги Києва або, якщо вижив, пішов далі з Батиєм.2. Бо пам’ятайте, що на цій планеті, відколи сотворив її пан Бог, ще не було епохи для поетів, але поети для епох. ​

Уважаемые учителя и дорогие друзья - одноклассники. Сегодня нам, выпускникам, предстоит сделать один из самых важных шагов в нашей жизни, расставаясь со школой. Позади лучшие годы - беззаботное детство, юность, а впереди дальнейшая учеба, работа. Думаю, что лучшей благодарностью для учителей с нашей стороны будут плоды знаний и жизненной мудрости, выращенные нами из тех семян, которые они посеяли в наших сердцах. Одна латинская пословица гласит, что мы учимся не для школы, а для жизни. Эти слова глубоко запечатлелись в нашей памяти. И вот сегодня мы расстаемся со зданием, которому так многим обязаны, с преподавателями, которые с таки самоотвержением и отдавали посвящали все свои силы на наше образование и воспитание. Поэтому я от лица всех сегодняшних выпускников говорю школа дорогие преподаватели.

Від чого залежить наше буття? Людина не є володарем власного життя. Як би нам не бажалося, але ми не можемо ревізувати усього. Є в наявності речі, котрі підлягають нашому впливу, але ми теж залежимо від багатьох факторів: власних упереджень, комплексів і острахів, ситуацій, часу, сподівання інших людей.

Будувати своє життя людина має на засадах віри, надії та любові. Надія є життєво потрібна для людини. Бо саме з її до ми можемо поборювати які завгодно важкі обставини. Але як діяти, якщо всяка надія втрачена? Як цьому можна зарадити? Звичайно вихід є – почати жити з точно визначеною метою, життя переміниться. Дж.Бернард Шоу колись сказав: «Правдива радість життя у тому, щоб посвятити своє життя вищій цілі, бути міццю природи замість того, щоб скаржитися на цілий всесвіт і являти собою ходячий клубок нервів».