Що ти сьогодні робив? - запитав свого друга дмитрик. - я писав листа до брата. вітав його з днем народження, бажав йому щастя і здоров'я, - відповів тарас. - то ти недописав листаі не відіслав його? - а як ти здогадався? якою була відповідь тараса, якби він відіслав листа? запиши її.

відповідь тараса була б такою:

- я написав листа до свого брата. вітав його з днем народження, бажав йому щастя і здоров"я.

дитинство – це безтурботність, веселість, радість кожної людини. згадуючи про своє дитинство, ми ніколи не можемо сказати, що воно пройшло для нас погано або що нам було нудно. це завжди хороші, добрі і щасливі спогади нашого життя. ми ростемо, вчимося життю, починаємо усвідомлювати реальність саме в цьому віці. саме тому в школу починають ходити з віку 6-8 років. ми краще запам’ятовуємо алфавіт, таблицю множення, правила мови та інші корисні відомості. а діти, які вперше прийшли до школи, ще відчувають себе дітьми. вони приносять іграшки, ляльки та машини із собою на заняття, і не усвідомлюють що це вже, хай і маленька – щабель до початку дорослого життя.

дитинство – це свобода, коли немає ніяких обов’язків, проблем і турбот. багато дорослих часто говорять: «як добре бути маленьким! можна спати, скільки хочеш, можна прокинутися, підійти до вікна і спостерігати, як люди поспішають по своїх справах, слухати, як шумить місто за вікном. весь день можна грати в різні ігри: в хованки – і ховатися де завгодно, в догонялки – тікати, наприклад, від бабусі. потім можна гуляти на свіжому повітрі, грітися на сонечку, лежати на травичці і насолоджуватися свободою. але це тільки мрії, дитинство ніколи не повернеш! »

моя кімната невелика, але дуже затишна. мені дуже приємно і зручно тут, бо є все, що мені необхідно. кімната квадратної форми, дуже світла, тому що велике вікно виходить на південь. перед вікном стоїть тасьмовий стіл з настільною лампою, поряд з нею — підставка для ручок і олівців. у шухлядах столу я зберігаю зошити та інші шкільні речі. біля столу — стілець, на якому я сиджу, коли роблю є завдання. коло правої стіни поряд зі столом — книжкові полиці з моїми улюбленими книжками і шкільними підручниками. далі — шафа для одягу. з іншого боку вікна розташований мій спортивний куточок — шведська стінка, поперечина, на якій можна підтягуватися, щоб тренувати руки, а також шкіряна боксерська "груша". тут я роблю ранкову зарядку. біля цієї ж стіни стоїть моє ліжко, точніше, розкладений диван. коли до мене приходять друзі, його можна скласти, щоб зручно було сидіти. на стіні над диваном висить невеличкий килим. постільна білизна зберігається в комоді, що стоїть у кутку. на комоді сидять мої пухнасті м'які друзі: ведмедик, заєць та собака з одним вухом. на стіні над комодом — кілька моїх малюнків. на підлозі лежить килим сіро-зеленого кольору. шпалери на стінах кімнати світло-зелені, меблі зі світлого дерева. ось такий у мене в кімнаті інтер'єр.