10.Виписати прислівники, зробити їх морфологічний розбір: І, до вікна припавши мимохідь, Я подумки, підносячи під очі, Як письмена старих тисячоліть, Читав клинопис нинішньої ночі (І. Гнатюк)

прислівники: мимохідь подумки

Объяснение:

"наталка полтавка", як ми бачимо із заголовку, оповідає нам про долю звичайної української дівчини. наталка працьовита і щира, чуйна і дотепна, розумна і красива як зовні, так і душевно. наталка щиро кохає петра, вона віддано чекає на нього кілька років. проте обставини тиснуть на дівчину, мати схиляє до шлюбу з іншим. прекрасно описує автор і душевні переживання наталки, і громадську думку, згідно з якою шлюб за розрахунком сприймається як цілком нормальне явище. але найбільше захоплення викликає сила духу наталки, яка не хоче коритися долі, хоче сама творити свою долю, здобувати своє щастя.

наталка перемагає обставини! точніше, навіть не стільки сама наталка, скільки щире почуття її та петра, справжнє кохання долає всі перепони, виставлені життям. цікаво, як протиставляється у творі народна мудрість, народна мораль моралі "освічених верств", які, на відміну від простих людей, не бачать великої біди у тому, щоб поступитися почуттями заради вигідного шлюбу. вже вкотре ми розуміємо, що моральна краса і чистота людини зовсім не залежить від її соціального статусу. котляревський майстерно розмежовує вічні цінності та минущі, духовне та матеріальне.

український глядач побачив у творі відображення самого себе і свого життя. але ж ті часи давно минули, люди змінилися, змінилося життя. проте справжні шедеври слова не втрачають своєї актуальності. бо, попри будь-які зміни в житті суспільства і людей, є вічні теми і вічні проблеми нашого буття, як-от: справжнє кохання, щира дружба, чистота душі та боротьба за власне щастя. завдяки беззаперечному талантові і. котляревського навіть сучасний глядач бачить відображення власних переживань у цій п'єсі, бо, на щастя, сердечність і краса людської душі все ще є важливими для нас цінностями

Крім того, весь нью-йорк заповнений театральними , офіційно розділеними на групи: "бродвейські", "позабродвейські", " позапозабродвейські ". критерій розподілу — не територіальне розташування, а кількість місць. сьогодні поступово всі театри намагаються переміститися на таймс-сквер. глядачі збираються тут ближче до восьмої години вечора — часу початку вистав. у кожному театрі аншлаг — нормальне явище, хоча ціни на квитки коливаються в межах ста доларів. мало хто з туристів наважиться відвідати гарлем: у нью-йорку кожен знає, що чекає тут на чужинця. сьогодні навіть важко повірити, що до кінця xix ст. територія сучасного "чорного гетто" була центром релігійного та академічного життя: тут розташувався головний університет міста (колумбійський) та виріс величезний кафедральний собор святого іоанна — найбільша у світі готична церква. така історія міста, яке я мрію колись у майбутньому відвідати. сподіваюсь, що ця подорож буде незабутньою.