Текст-опис зовнішнього вигляду людини (на прикладі актора Джонні Деппа)
Зовнішність людини відіграє неабияку роль в її житті. Особливо вона важлива для тих, хто обирає певні професії. Наприклад, акторство. Для людини кіно дуже важливо мати яскраву зовнішність, яка западе в душу глядачам. Саме так ефектно виглядає мій улюблений актор Джонні Депп.
Зараз акторові вже за п’ятдесят, проте навіть зморшки на його смаглявому обличчі підкреслюють його красу та додають шарму. У Джонні досить довге темне каштанове волосся та виразні карі очі, обрамлені густими темними віями. Брови в актора також дуже виразні, вони підіймаються дугами до зовнішнього краю обличчя. Погляд в актора зазвичай задумливий та трохи загадковий, не дарма, мабуть, він зіграв стільки містичних ролей у кіно. У Джонні Деппа прямий ніс, акуратні прямокутні вуха та невеличкі повні губи. Особливо в його обличчі мені подобаються високі вилиці та ямочки на щоках. А ще Джонні носить окуляри, бо має поганий зір. В окулярах він має дуже стильний вигляд. Часто його образ доповнюють стильні вуса та борідка, які йому дуже личать.
Мій улюблений актор середнього зросту та стрункої статури. Він гарно вдягається та має красиві руки, можливо, завдяки тому, що грає на гітарі. Також він надає перевагу елегантному вбранню, через що завжди гарно виглядає. Ще Джонні полюбляє вдягати різні капелюхи. Мабуть, з такою зовнішністю та справжнім акторським талантом він був просто приречений стати зіркою та завоювати любов мільйонів глядачів в усьому світі
Поделитесь своими знаниями, ответьте на вопрос:
У поданих реченнях визначте розряди прикметників та їх синтаксичну роль. З’ясуйте їх морфологічні ознаки: які граматичні значення виражають їх закінчення; чим зумовлюються граматичні значення прикметників. Які особливості перекладу англійських прикметників на українську мову? 1. Трохи далі росла сизувата тополина памолодь, пломеніла червона шелюга, стовбурчилася колюча акація, маленькі берізки, що вже встигли зодягти на себе білі сорочечки... (І. Цюпа 2. Віками еволюції витворились спеціальні роди словесної творчості, які орудують спеціальними формами для цього ефекту (М. Грушевський). 3. На Лисій горі догоряє багаття нічне, і листя осіннє на Лисій горі догоряє (В. Стус). 4. Я беру з татових рук полив’яний глек, стернями виходжу: на дорогу (В. Стус). 5. Біля школи він помітив високого русявого чоловіка – в пальті з каракулевим коміром, у хутряній шапці (І. Світличний). 6. Казали, що Захаркового запаху боялись навіть риби і тому погано клювали (О. Довженко). 7. І дрібнесенькі світляні блиски грали, як леліточки, по темній бронзовій правій щоці (Леся Українка). 8. У всі віки на всіх перепуттях історії хліб був найбільшим з багатств. 9. Ранок мудріший від вечора.
Влітку 1212 року сталася подія, яка ввійшла в історію під назвою дитячого Хрестового походу. Історики минулого мало уваги приділяли цьому явищу, вважаючи його якщо не безглуздям, то міфом, казкою про «сміливість і відважність». Саме тому існують певні прогалини в історіографії щодо дослідження цього питання. Джерельна база також практично відсутня. Тільки побіжні згадки в розвідках щодо Четвертого та П’ятого Хрестових походів вносять деяку ясність.
За даними джерела XIII століття, Chronica regia Coloniensis («Королівська хроніка Кельна»), Дитячий хрестовий похід розпочався між Великоднем і П’ятидесятницею 1212 року. Більшість дослідників вважає, що похід був зовсім не дитячим, а участь в ньому брали підлітки та дорослі юнаки. Підставою для цього твердження є те, що в середньовічних джерелах часто проскакує слово «pueri»(«хлопчики»), а так в ті часи нібито називали усіх простолюдинів. В одній із середньовічних хронік міститься згадка про те, хто приєднався до хрестового походу:
За даними сучасників походу в ньому брало участь близько 30 тисяч людей, кожен з яких був молодшим 12 років.
Відомо, що на чолі хрестового походу французьких дітей став дванадцятирічний Стефан (Етьєн) з Клуа, якому явився Ісус в образі ченця. Ісус звелів йому організувати похід. У ньому мали брати участь діти, щоб без зброї звільнити Єрусалим. Можна припустити, що ідея походу була пов’язана з непорочністю дитячих душ. Вважалося, що дітям не може бути заподіяна будь-яка фізична шкода.
Імовірно, що хрестоносці мали різну мету участі в поході: одні хотіли здобути славу, інші – помститися за рідних,які були вбиті чи загинули. Папа Римський Інокентій ІІІ заявляв:
Так чи інакше, автори хронік згадують дитячі хрестові походи близько 51 разу. Європа замовчує про ці безумства, вочевидь, тому, що так жахливо зароджувалася культура, фасад якої зараз прикрашений гуманістичними постулатами. Проте дитячі Хрестові походи не були хрестовими походами в широкому розумінні, адже Папа не оголошував і не узаконював їх. Скоріш за все це був лише популярний рух, деталі якого доволі незрозумілі для дослідників.