Дайте письмові відповіді на питання: _ Яке значення має пролог для сприйняття змісту твору? Як Т. Шевченко характеризує русалок Чим зумовлено блукання дівчини темної ночі? З якої причини, на думку дівчини, не повертався її коханий? Як автор характеризує сирітське життя героїні? Для чого дівчині потрібні орлині крила? Якими почуттями пройнята балада? Над чим вона змушує замислитися читача? Сюжет твору дуже близький до народної творчості. Молода дівчина покохала козака, а той поїхав на чужину й довго не вертався. На її думку, хлопець загинув. Але героїня-сирота настільки сильно переживає цю розлуку й чекання, що стає «причинною», втрачає розум. Винними в цьому вважаються «злі люди» (ворожка, яка зачарувала дівчину, щоб та менше тужила. Дівчина, зачарована, уночі гуляє берегом Дніпра («Реве та стогне Дніпр широкий») і оплакує смерть свого коханого. У сюжет твору майстерно вплетені психологізовані пейзажні картини. Природа наче ілюструє, відгукується на зміни настрою героїні балади. Із води виходять на місяці погрітись русалоньки — то нехрещені діти і дівчата. Вони побачили сновиду, яка на дубі виглядала коханого, почекали, коли та спуститься і залоскотали її насмерть. Аж на світанку повертається коханий козак, він бачить під дубом дівчину свою мертву й вбиває себе. Люди їх знаходять і ховають. Композиція. Експозиція: пролог, знайомство з дівчиною, яка під впливом ворожіння стала причинною. Зав’язка: очікування героїнею коханого козака, що обіцяв повернутися до неї з походу. Кульмінація: смерть героїв. Розв’язка: епілог (поховання закоханих Художні особливості твору. У баладі виявилося багатство поетичної мови Т. Шевченка, різноманітність художніх засобів, зокрема ритміки вірша. Для зображення у творі явищ дійсності автор широко використав народнопісенні засоби, зокрема епітети фольклорного походження: «синє море», «біле тіло», «козаченько молоденький», «біле личко», «гай темний», «Дніпро широкий», «чисте поле», «дуб кучерявий» та ін. Зустрічаються також фольклорного походження пестливі назви: «козаченько», «русалонька», «слізоньки», «дівчинонька» та порівняння: «з уст — ні пари», «кругом, як в усі, все мовчить». Все це свідчить про те, що поет широко і творчо використав скарби живої розмовної української мов