Звіт надруковано на півтораста сторінках. Проведено зустріч із шістьмастами шістдесятьома виборцями. Двумстам п’ятьом студентам надано матеріальну до Не вистачало трьохсот п’ятдесяти чотирьох підручників. До ста дев’яносто трьом ветеранам. Урожай зібрано на восьмиста восьмидесяти шістьох гектарах. Привітання розіслано вісімдесятьом чотирьом особам. Із сімастами шістдесятьма чотирьма жителями міста відбулася зустріч представників місцевої влади. На шестиста вісімдесяти п’яти гектарах заповідника жили рідкісні тварини. Усім двохстам сімдесяти восьми конкурсантам вручили нагороди. Менше семидесяти шістьох днів залишилося до кінця року. Виграш у лотерею залишився за двомастами п’ятдесятьма п’ятьма номерами. На півторах аркушах розміщено рекламний текст. Ми вивчаємо творчість письменників-шестидесятників. Задание таково, исправить ошибки и мне это отправить побыстрее!!

ответ:рщгргпшгмрмшрмрмрмор

Объяснение:иооиолирлирмрмрмомромром

все правильно тілько коми

Объяснение:

Свіжий: свіжіший, найсвіжіший, більш (менш) свіжий, найбільш (найменш) свіжий, якнайсвіжіший. Сизий - . Гладкий: гладкіший, найгладкіший, більш (менш) гладкий, найбільш (найменш) гладкий. Тихий: тихіший, найтихіший, більш (менш) тихий, найбільш (найменш) тихий. Рідний: рідніший, найрідніший, більш (менш) рідний, найбільш (найменш) рідний, якнайрідніший. Солодкий: солодший, найсолодший, більш (менш) солодкий, найбільш (найменш) солодкий. Глибокий: глибший, найглибший, більш (менш) глибокий, найбільш (найменш) глибокий. Гарний: гарніший, найгарніший, більш (менш) гарний, найбільш (найменш) гарний. Малий: менший, найменший, менший від усіх. Старий: старіший, найстаріший, більш (менш) старий. Гіркий: гіркіший, найгіркіший, більш (менш) гіркий, найбільш (найменш) гіркий. Довгий: довший, найдовший, більш (менш) довгий, найбільш (найменш) довгий, щонай (якнай) довший. Далекий: дальший, найдальший, більш (менш) далекий, найбільш (найменш) далекий, якнай (щонай) дальший. Дужий: дужчий, найдужчий, більш (менш) дужий, найбільш (найменш) дужий, щонай (якнай) дужчий. Швидкий: швидший, найшвидший, більш (менш) швидкий, найбільш (найменш) швидкий, якнайшвидший. Близький: ближчий, найближчий, більш (менш) близький, найбільш (найменш) близький. Тяжкий: тяжчий, найтяжчий, більш (менш) тяжкий, найбільш (найменш) тяжкий. Здоровий: здоровіший. Великий: більший, найбільший, більш (менш) великий, найбільш (найменш) великий, якнай (щонай) більший. Високий: вищий, найвищий, більш (менш) високий, найбільш (найменш) високий, якнайвищий. Красивий: гарніший (красивіший) , найгарніший, якнайгарніший.

Національний одяг — це святиня кожного народу. Вишита сорочка, вишитий рушник, хустка — здавна вважаються найсвятішим подарунком, коли хтось вирушає в далеку дорогу. Повага до одягу — це повага до свого роду, народу. Наші предки вважали, що нехтування національним вбранням призводить до втрати духовності. Із правіків одяг українців мав бути світлим. І вишитим. Чому так? Що за таїна в неодмінному прагненні прикрасити свій побут? Адже скрізь в Україні обмальовували хати, квітчали рушниками. Це була традиція, яку плекали й оберігали. Малюнки — не довільний набір ліній і кольорів, у кожній вишивці відображено уявлення людини про життя, а також довкілля.

Сорочка була й залишається головним одягом людини, про що свідчать давні приповідки: "Своя сорочка ближче до тіла", "Щасливий, бо в сорочці родився". Вважається, що сорочка, яка безпосередньо облягає тіло, є провідником магічної сили, прихованої в людині. Сорочка у чоловіків і в жінок мала символічне значення оберегу від злих вітрів і недоброго ока. Ось чому при виготовленні сорочки треба було дотримуватися цілої низки засторог і магічних дій (ворожінь).

Хустка теж здавна відігравала важливу оберегову функцію. Чи не через те вона так широко використовується в українському весільному обряді, починаючи зі сватання, коли дівчина на знак згоди підносила старостам хустку на хлібі, й закінчуючи "покриванням" молодої, таку хустку жінка зберігала все життя. Слід вивчати й повертати давні традиції носіння одягу, щоб ми теж навчилися бути в такій же гармонії з довколишнім світом, як і наші предки.

Объяснение: