Складіть власну "теплу історії" до чаю, розкажіть її.

Я народиласяя в Україні, і мені безмежно дорога ця земля. Це і Тарасова гора під Каневом, це край дивовижної природи, край, де колись панували славетні козаки: сильні, мужні, красиві люди, а головне — вільні! Багатство України — це золоті пшеничні лани. Ось чому на нашому прапорі є жовтий колір, який і символізує безмежні лани пшениці. Другий колір на прапорі — блакитний — це чисте небо України. Любити свою Батьківщину — це значить не тільки пишатися її славною історією, але прагнути своїми діями ще вище піднести її велич, повсякчас дбати про втілення в життя світлих ідеалів. Україна має багато талановитих синів і дочок, які віддають усі свої знання, уміння, щедрість сердець рідній неньці. Кому зараз не відоме ім’я Великого Кобзаря — Тараса Шевченка, який вірив у те, що «оживе добра слава, слава України»? Хто не знає видатного Каменяра — Івана Франка, або українську дочку Прометея — Лесю Українку?! Виринають з небуття нові й нові імена, імена тих, хто любив рідну землю, хто вірив у неї й боровся за її щастя: Пантелеймона Куліша, Василя Симоненка, Василя Стуса і ще багатьох і багатьох. Ми вже досить дорослі, аби замислюватися про своє майбутнє, своє і своєї Батьківщини. Я прагну стати корисною для свого народу, вирости громадянином з активною життєвою позицією, хочу впевнено орієнтуватися в проблемах сучасності, бачити перспективи розв’язання цих проблем. Для цього насамперед треба вчитися, любити свою державу, щоб обрана професія принесла якнайбільше користі. Зараз, коли Україна все більше і більше скочується в розряд відсталих, слаборозвинених країн, їй дуже потрібні фахівці з новою свідомістю, патріоти, які б жадали не особистої наживи, а слави для своєї держави, її виходу на широкий європейський і світовий простір у ролі рівноправного ділового партнера. Усе частіше ми замислюємося над тим, чому живемо гірше від громадян цивілізованих держав. І звинувачуємо при цьому всіх: від керівника підприємства, закладу до президента. Та забуваємо, а може, і не знаємо того, що впродовж століть не мали держави, не мали свого правочинства, не мали законів, які не тільки були б виписані на папері, але й були дійовими. Я мрію, щоб врешті-решт по-справжньому запрацювали наші закони, щоб на краще змінилося наше життя, щоб Україна стала великою країною. І це буде залежати від нашого покоління, у деякій мірі особисто від мене.

Це повинні бути твої емоції, але спробую )   доброго дня, захисники! пише вам ( вставляєш своє ім"я), я навчаюсь в ( класі)  . дуже хочу вам подякувати за те що ви захищаєте нас, ризикуєте власним життям заради нас, заради майбутнього і чистого неба над головами! ця ситуація дуже непокоїть мене, кожного дня одним і тим же питанням " коли це все кінчиться? " але не про це зараз, хочу вам побажати успіхів в усьому, щоб повернулись до дому, до рідних, щоб кожний з вас обіймав не автомати на постах. а своїх рідних, жінок, дітей, матерів.. прокидалися зранку не від тривоги бойьової, а від запаху сніданку.. який готує ваша мати чи дружина на кухні. радісно святкували свята та зустрічали новий день з посмішками. але по при все, хочу сказати, не відчаюйтесь, все буде добре, я дуже в це хочу вірити, і вірю! все скінчиться і ви повернетесь всі живими додому! головне вірити і надіятися! усміхайтесь, адже сміх - продовжує життя ще на декілька років.. дякую за все, допобачення.