Складiть речення з однорiдними членами речення й узагальнювальним словом(3 речення)

Ти кака

Объяснение:

На мою думку, наші вчинки так чи інакше впливають на навколишній світ, тому кожна людина несе особисту відповідальність за свої дії. І вона обмежується не тільки законами, визначеними державою, а й нормами, встановленими етикою суспільної поведінки, правилами Всесвіту.Як відомо, найкращим вчителем для людини є життя. Історичне минуле її предків — це книга. По-перше, людина повинна усвідомити таке: окрім того, що вона є членом своєї сім’ї, громадянином держави, житель планети Земля — ще одна її життєва посада. І кожен людський вчинок впливає не тільки на наше існування, По-друге, усі ми — творці власних доль, і тільки від нас та нашої поведінки залежить те, як буде виглядати наш завтрашній день. На мою думку, кожен крок людини, її вибір записується до невидимої книги, і, залежно від характеру її вчинку, у всьому світі сценарій життя переписується. У висновку хотілося б зазначити, що я завжди вірила у те, що усі мої кроки мають свої наслідки, і що рано чи пізно мені доведеться за них відповідати. Саме тому я намагаюсь чинити чесно й справедливо. Я вірю, що зміни починаються з мене, а позитивний розвиток подій — з мого позитивного мислення.

Людям з давніх-давен відома свята істина - до ближньому. Благодійність, доброчинність притаманна людям

Не говори про Доброчинність , коли ти сам нею не сяєш,

Коли у радощах витаєш, забувши про чужу біду.

Бо Доброчинність не тільки те, що обіймає тепле слово,

В цім почутті така основа, яка з глибин душі росте.

Людське життя... Неповторне і звичне, радісне і сумне, сповнене глибоких переживань, солодке, як мед, і гірке, як полин.

Люди, їх мільйони... Всі вони зовсім різні і чимось неповторні. Вони, мов ті зорі на небі, що горять своєрідним світлом.

Так, життя кожної людини–це стежина, встелена жовтогарячими чорнобривцями, духмяними вишеньками, стежина з червоними і чорними кольорами, як у пісні „червоне - то любов, а чорне - то журба”...

А й справді, кожне життя здається нам якоюсь дивовижною квіткою, яка вранці вмивається росою, зустрічаючи новий день, ніжно руки – пелюстки до сонця, щоб захистило її від усього злого й недоброго, а ввечері тихо й сумовито складає свою голівку до матері – землі, сподіваючись наступного дня побачити цей світ кращим.

Та іноді зустрічаються люди, яким не байдужа доля інших. Вони є життєрадісними і, зазвичай, обирають професії, які служать людям. Це вчителі, лікарі, психологи...

Тому, кожна людина, яка гідна цього звання повинна допомагати іншим

Людське життя коротке і дається воно тільки раз. І кожному потрібно намагатися прожити його так, щоб не було соромно за марно прожиті роки.