Перебудувати речення так, щоб поширені означення відокремлювались. Перебудовані речення записати. Означувані слова виділити рамкою, відокремлені означення підкреслити. Зразок. Побите дощем поле ще й град поб’є. – Поле, побите дощем, ще й град поб’є. І. У горщик посаджене дерево не дуже й розростається. Здобутий працею камінь м’якший від дарованого бублика. Відкладену на потім роботу прокленуть нащадки. Наука – то викопана голкою криниця. Читання – покладений за пазуху сніг. Одержані в дитинстві знання – то на камені вирізьблене зображення. ІІ. Неправдою здобуті скарби не дають користі. (З Біблії.) І сохнуть під осіннім теплим небом гаптовані червоним рушники. (В.Гук.) На стіні самотньо висів писаний олійними фарбами портрет якоїсь старої панни. (За С.Васильченком.) На п’ять воріт зачинена Полтава ховає очі в тихі явори. (Л.Костенко.) У ворота в’їжджали запряжені кіньми сани. (В.Гук.) Біля криниці похуділі за зиму горобці галасливим вінком кружляють навколо калюжі. (М.Стельмах.)

Дерево, посаджене у горщик, не дуже й розростається; Камінь, здобутий працею, м‘якший від дарованого бублика; Роботу, відкладену на потім, прокленуть нащадки; Наука - то криниця, викопана голкою; Читання - сніг, покладений за пазуху; Знання, одержані в дитинстві - то зображення, вирізьблене на камені.

Скарби, добуті неправдою, користі не дають; І сохнуть гаптовані червоним рушники під осіннім теплим небом; На стіні самотньо висів портрет якоїсь старої панни, писаний олійними фарбами; Полтава, зачинена на п‘ять воріт, ховає очі в тихі явори; Сані, запряжені кіньми, в’їжджали у ворота; Горобці, похуділі за зиму, біля криниці кружляють навколо калюжі голосливим вінком.

Використання енергії природних джерел

Електричну енергію отримують на електростанціях багатьма електростанції бувають тепловими (тобто енергія здобувається шляхом спалювання палива), атомними (шляхом розпаду радіоактивних елементів), тощо. Є й такі, що використовують поновлювані джерела енергії - це сонячні, вітряні, припливні та геотермальні електростанції.  

Найбільш економічно вигідним на сьогодні є видобуття енергії через спалення викопних видів палива, таких як газ, нафта і вугілля. Єлектроенергія з теплових електростанцій є у більшості випадків найдешевшою. Але у викопного палива є недоліки: по-перше, теплові станції забруднюють атмосферу, а по-друге, ці види палива є вичерпними ресурсами, тобто з часом їхні запаси зменшуватимуться, доки не вичерпаються остаточно. Для сучасного людства, що дуже залежить від викопного палива, це буде катастрофою.

Тому вже доволі давно люди розуміють важливість переходу на альтернативні джерела енергії. Електрику можна отримувати з енергії вітру або сонячних батарей. Замість викопного палива у теплових електростанціях можна спалювати сміття або біогаз, тобто метан, отриманий з органічних відходів. І хоча поки така електрика зазвичай дорожча, ніж отримана від спалювання газу, нафти і вугілля, джерела такої ніколи не вичерпаються. Не вичерпаються і  запаси тепла всередині Землі - так звана геотермальна енергія. Саме тому людство повільно збільшує долю електроенергії, що отримана з альтернативних джерел. І це, на мій погляд, цілком правильно.

Це місто не спить. Він вже ніколи не засне …
День і ніч сотні тисяч коліс його тіло пестять.
Він не скине з себе проводів електричний гніт,
Але, повержений в бруд, всім закоханим гріхи відпускає.

Це місто схожий на тебе – молодий хуліган.
Він з робочої околиці родом, але «вибився в дамки»
І грошима недбало смітить, благо, сповнений кишеню,
Тільки втиснутися все ж не може в «буржуйські» рамки.

Він розлігся в степу – дивиться в небо очима вітрин,
Гордо тягнеться вгору, відбиваючи будь-які нападки.
Він яку завгодно столицю б викликав на ринг
І напором своїм поклав би її на лопатки.

У ньому з трущоб убогістю поєднується розкіш палаців,
Його тіло – заводи і шахти, і блиск ресторанів …
Він по моді одягнений, але з тих нахабних молодиків,
Що позначені шрамами (в минулому – криваві рани).

Він буває злегка неохайний, трохи нерозумний,
І часом себе вранці відчуває премерзко …
Це місто – банкір, пролетар, трохи бандит,
І в контрастах його – чарівність юності зухвалою.

Це місто – спортсмен, він хворіє, як ми, за «Шахтар»,
І вітає нас грізним ревом своїх стадіонів.
Він палає в ночі, як неоновий строкатий багаття.
Навіть зірки нам здаються ближчими з його териконів …

Це місто – шибайголова, він такий же, як ти …
Попереду – павутина доріг і тернисті версти.
Спалахують зірки над містом сплячою мрії,
І сьогодні, рідний, це наші донецькі зірки!