Утворіть 5 речень так, щоб фразеологізми виступали різними членами речення. Речення запишіть у зошит. (підметом, присудком, означенням, додатком, обставиною)

М'який знак уживаємо. Після букв д, т, з, с, ц, л,н і буквосполучення дз, що закінчують склад, на позначення їхньої м'якості. У суфіксах ськ, цьк, зьк, еньк, оньк, іньк, есеньк, ісіньк, юсіньк. Для позначення м'якості приголосних перед о. Для позначення м'якого л перед наступним приголосним й у кінці слів іншомовного походження. У буквосполученнях льц, льч, ньч, ньц.У словах іншомовного походження після д, т, з, с, л, н перед й, я, ю, є, ї та йо. Після м'яких приголосних перед я, ю, є, ї в російських прізвищах.
М'який знак не вживаємо. Після р у кінці складу. Після н, перед ж, ч, ш, щ та суфіксами ств(о), ськ(ий). Після губних б, п, в, м, ф у кінці слова та після йо. Після шиплячих ж, ч, ш, щ, дж у кінці слова. Між подовженими приголосними. В українських прізвищах після д, н, т перед суфіксами ченк(о), чук, чишин.Між приголосними, первий з яких пом'якшується під впливом наступного. У буквосполученнях лиц, лч, нц, нч, зк, ск (не є суфіксами); алн(о), илн(о). Після кінцевого ц в іменниках іншомовного походження чол.роду, а також у коротких словах звуконаслідуваннях.

 Сьогодні ми живемо в ХХІ сторіччі. Якщо глянути на всі наші досягнення поверхнево, то все в нас дуже добре. Ми забезпечені транспортними, інформаційними, мобільними та іншими засобами. До наших квартир підключено водо-, газо- та теплопостачання. В самих квартирах є гарні меблі, побутова техніка, різні книги, іграшки, одяг. Але, насправді, ми все-таки бідні люди. В нас відсутні такі високі почуття, як доброта, жалість, щедрість, любов один до одного. Ми перестали поважати старших та батьків так, як вони на те заслуговують, ми перестали радіти високим досягненням свого товариша, ми забули, що потрібно старшій людині поступитись місцем в автобусі, ми не підійдемо до людини, яка лежить зимою біля зупинки і не подає ніяких ознак життя, і, скоріше за все, не поспішимо надати їй до Ми відводимо очі, щоб не бачити жебраків, ми нічого не знаємо про сиріт, ми нічого не хочемо знати про безпритульних. Чи не пора нам відкрити очі простягнути руку до тим, хто вже втрачає надію її отримати? Чи не час запустити в наші серця любов, взаєморозуміння, добро, турботливість, а байдужість, злість, заздрощі та невихованність вирвати з глибоко вросшими коріннями. Якби це було в моїх силах, то я зробив би все від мене залежне аби зробити наш світ ідеальним, світом духовних цінностей. Я наповнив би душі всіх людей чистими і щирими почуттями, які б збагатили їх, кликали до самовдосконалення та любові до людей і Бога.