Навчання – це невід’ємна частина нашого буття. Але ж який життєвий урок буде найкращим? На мою думку, це поразка, яка навчає цінувати те, що маєш, не повторювати допущених помилок, чого не зможе зробити жодна перемога.
Чому саме поразка? По-перше, невдача змушує йти далі, удосконалюватися. Я вважаю, що це насамперед пов’язано із бажанням людини бути першою. Наприклад, якщо хтось програв у змаганнях, то він неодмінно скаже собі: «Наступного разу я матиму кращий результат!» У цьому разі поразка спонукає більше працювати над собою, своїми вміннями та навичками.
По-друге, детально проаналізувавши причини поразки, можна зрозуміти як діяти далі, не наступивши двічі на одні граблі. Звичайно, це робить не кожна людина, але, на мою думку, при бажанні бути кращим, удосконалюватися, перемогти в майбутньому все можливо.
Хтось може не погодитися, переконуючи в силі перемоги. Я розумію, що тріумф – це також урок, проте винести його в такому випадку складно. Зазвичай, коли таланить, людина розслабляється. Наприклад, після першої перемоги в бою князь Ігор у поемі «Слово о полку Ігоревім» утратив пильність, через що потерпів поразку та був захоплений у полон ворогами. Так тріумф спровокував невдачу.
Отже, недарма писала Ліна Костенко: “Поразка — це наука, ніяка перемога так не вчить”.
Объяснение:
Поделитесь своими знаниями, ответьте на вопрос:
Запишіть текст, вставте, де потрібно, розділові знаки. Знайдіть відокремлені обставини і означення. Підкресліть їх як члени речення. Зробіть повний синтаксичний розбір виділених речень (підкреслити і записати в дужках аналіз речень Прийшла весна. Птахи повертаючись із далеких країв віталися з рідною землею. Усе навколо оживало цвіло буяло. Земля, що вчора виглядала білою пустелею, нині нагадувала казковий зелений килим увінчаний ранніми квітами. Дерева укриваючись пишним цвітом мрійливо погойдували вітами. Весняне сонце зігріваючи весь р кидало на землю ніжні промінці, що сріблом переливалися на хвилях маленького струмочка. ВЫДЕЛЕННЫЕ ПРЕДЛОЖЕНИЯ: Птахи повертаючись із далеких країв віталися з рідною землею. Дерева укриваючись пишним цвітом мрійливо погойдували вітами.