Потрібно скласти текст про цікавий випадок із життя класу! (Можна щось не правдиве

Як ви вважаєте, актуальним чи сьогодні є питання про те, що таке добро? У нашому світі все вже давно змішалося. Що ж це? Так одразу ніхто, мабуть, і не скаже. Дане питання є філософським. Коріння його необхідно шукати в глибині душі людини. Давайте ж поговоримо про те, про що вже було сказано так багато і вчора, і сьогодні.Що таке доброКожен день ми здійснюємо безліч всіляких вчинків. Одні з них є випадковими, інші – запланованими, на якісь з них ми навіть не звертаємо уваги, а якісь плануємо заздалегідь. Звичайно ж, деякі з цих вчинків є хорошими, інші ж поганими.У повсякденному житті дуже складно намацати грань між добром і злом, так як вона практично не видно.Що таке добро ? Це вчинки, які приносять користь не тільки нам, а й іншим людям, ті, які ми здійснюємо не по тій причині, що хочемо отримати якусь вигоду. Так, добро дійсно повинно відбуватися саме від чистого серця.Добро, зло – це те, що, в принципі, стоїть поруч один з одним, але в той же самий є протилежністю одне іншого. Часто в життєвій суєті можна їх переплутати. Факт в тому, що іноді людям доводиться здійснювати погані вчинки для того, щоб не допустити більшого зла.Чи можна сказати, що людина, позбавлена засобів до існування, здійснює пограбування для того, щоб врятувати від голодної смерті свого дитини? Напевно кожному з нас доводилося гати за тим, як багаті люди, які побудували свій бізнес явно на нечесній грі, займаються благодійністю і не шкодують грошей, роздаючи їх направо і наліво. Що це? Прояв істинної доброти або спроба спокути старих гріхів? У більшості випадків, це саме друге.Добро є там, де є мораль, а людські душі є незіпсованою. Якби кожен з нас зробив щасливим у цьому житті хоча б однієї людини, то все на світі були б щасливі.Що таке добро і чому його так складно робити? Основна причина, що не дозволяє людям творити добрі вчинки, це не що інше, як поганий досвід. Життя влаштоване так, що у відповідь на добро ми практично завжди отримуємо зло. Мова про те, що людина завжди підсвідомо хоче отримувати якусь винагороду за вироблені дії. Винагороди немає або воно занадто мало – він розуміє, що, будучи хорошим, нічого для себе домогтися буде не можна. Все це велика омана більшості мирян. Насправді добро завжди повертається, але не відразу ж і зовсім не від тих людей, яким ви його самі зробили.Не варто намагатися виділитися з натовпу, здійснюючи добрі вчинки, так як це є ознакою жахливого невігластва. Кращий б робити добрі справи – це робити їх так, щоб ніхто не знав про те, що ви їх робите. Даний принцип повинен використовуватися вами всерйоз. Якщо зможете діяти так, як потрібно, то світ вам обов’язково відплатить багатьма хорошими речами, які ви собі раніше й уявити навіть не могли.Робити добро треба, і не замислюючись! Робіть його і знайомим, і незнайомим людям. Нагородою вам за це буде хоча б усмішка.

На землі здавна були три духовно найважливіших місця. Це Ватикан у Римі, Мекка у країнах ісламу та Києво-Печерська лавра у Києві (Україна).

Києво-Печерська лавра була заснована близька тисячі років тому. Тисячі людей приїздять сюди, щоб подивитись не тільки на цей дивовижний витвір мистецтва, але й насправді святе місце.

Початок розвитку цієї народної святині дали два православні монахи. Вони почали рити у землі печери, щоб жити там, майже не спілкуючись із зовнішнім світом. Таким чином, вони намагались найбільше з’єднатися з Богом. До них приєднувалось дедалі більше людей, і згодом ці печери перетворилися на великий монастир.

Монастир ставав все могутнішим і мав велике значення у релігійному житті слов’янського народу. Згодом монахи почали будувати різні релігійні споруди зовні, які потім переросли у великий, оточений кам’яною стіною комплекс із багатьма храмами. Тому зараз Києво-Печерська лавра поділяється на печери та наземну частину монастиря. Доречно було б додати, що лавра здобула таку назву через печери, які є її основою, та стала лаврою не миттєво, а упродовж багатьох століть, бо лаврою у ті часи були тільки наймогутніші монастирі. Взагалі на території України у ті часи існувало лише три такі лаври і Однією з них була Києво-Печерська.

Печери стали останнім притулком для усіх, хто жив у них та помер у давні часи. У печерах лаври знаходиться найбільша кількість похованих святих у світі — 119. Тут є і легендарний Ілля Муромець та той, хто почав написання історії слов’янського народу — монах Нестор-літописець. Є тут і святий Агапій, який, за легендою, писав ікони, які потім зцілювали безнадійно хворих, і, кажуть, якщо зараз ви підійдете до святих мощів і поцілуєте їх, то всі ваші хвороби зціляться. За легендою, тіла померлих монахів клали у сире приміщення печер, і коли до них згодом приходили люди, то вони бачили, що тіла цих монахів не розклалися, а перетворилися на мумії!

Архітектура наземної частини лаври просто дивовижна. У соборах постійно поновлюються прекрасні фрески, які в багатьох соборах зроблені у стилі українського бароко, для якого характерні блискучість, величність, різнокольоровість фарб. Найвищою спорудою є дзвонарня. Вона сягає приблизно 300 м заввишки, і щоб піднятися майже до самої верхньої частини, треба подолати 400 сходинок.

Києво-Печерська лавра є одним із найдорожчих скарбів українського народу, і тому, щоб не загубити його, треба берегти її як своє життя, родину, душу.

Читать полностью: http://tvori.com.ua/kiyevo-pecherska-lavra-opis-pam-yatok-istori%d1%97-kulturi/#ixzz4dlhqSPzg