Відокремлене узгоджене означення вжито в реченні (розділові знаки пропущено)В обличчя вдарив свіжий день пізньої осені з веселим холодком з терпким подихом голих скверів з неласкавим сонцем.Потім він танцював зі схожою на гречанку дівчиною з довгими косами у білій сукні на високих підборах.Подали чудовий торт з вишнями й горішками по біло-рожевому кремі з шоколадом по краях.Невтомний розум людини втілений у корисний труд окрилює її й наповнює життя світлом.​

Встреча с хорошей книгой для меня один из самых радостных, лучезарных праздников. «Книга — лучший друг человека». Эти слова мы повторяем часто, но они не меркнут от времени. Напротив, они всегда волнуют, всегда звучат по-новому и ласкают слух, как извечно ласкает слух звон студеного родника или мягкий шелест весенней первой листвы. Время не старит хорошую книгу. Оно придает ей небывалую красоту. Есть книги, которые живут тысячи лет. Они свежи, как юность, чисты, как детство.
(Вот тебе начало,дальше пишешь любимого поэта и расписываешь немного о нем и о его произведениях).

Козацтво залишило великий слід в історії тогочасної Русі. Вони люди які не хотіли бути рабами.Сильні ,мужні  з цими словами асоціюються козаки.   память про них живе і до сьогодення.На мою думку  тому що вони були майже найсильнішим військом того часу,На Січі панував дух єдності. У них небуло еліти. у них були кошові які ні чим не відрізнялись поміж козаків, але в екстремальних ситуаціях брали відповідальність на себе.Про козацтво нам розповідають такі історичні повісті як "Тарас Бульба" й багато інших