Твір-роздум людина і ліс дуже треба тільки щоб не було списано заране дякую

                                                  людина i лiс

  людина i лiс майже нiчим не вiдрiзняэться .тому,що таяк у лiсi ламають гiлки,то деревам теж дуже боляче,так само як людинi.наприклад - людина впала,хтось вдарив,хтось щiпнув тощо. лiс теж дихаэ,так само як людина.

          тiльки э одна вiдмiнка лiс - великий,людина - менша. 

відповідь:

пояснення:

ми з мамою і татом щоліта їздимо в село до бабусі. там ми п’ємо натуральне молоко, піклуємося про тварин. але найбільше мені подобається сад. він схожий на чарівну поляну. там ростуть плодові дерева, кущі, квіти небаченої краси. дві високі сосни красуються на сонці, так і хочеться їх обійняти!

а ще в саду полюбляє бавитися наш собака. а кіт, сховавшись у траві, спостерігає за тим, що відбувається.

в теплі літні дні хочеться полежати в саду у траві та відчути, як легкий вітерець ніжно обвіває тебе. а ще дуже приємно слухати, як птахи співають свою чудову пісню, присвячену рідному краю.

ближче до осені в саду дозрівають яблука, груші, сливи. а восени ми збираємо врожай горіхів та айви.  

я люблю їздити до бабусі, побувати на свіжому повітрі та відпочити від галасливого міста в саду. це мій улюблений куточок природи.

я , всі люблять весну. це період, коли природа оживає, пробуджується від зимового сну. перші птахи повертаються з теплих країв і все навколо пронизується їх щебетом. від такої краси радіє душа, тішиться око та співає серце. по-особливому гарно в цей період у батьківському саду. поступово сходить сніг і земля залишається чорною, незахищеною.   та на ній уже починають з’являтися перші квіточки – проліски. і сад стає вже зовсім інший, ніжний, чарівний. всі дерева потопають у духмяному ароматі ніжно-рожевих пелюсток. вишні, яблуні, груші, персики ніби затаїлись у пахучому тумані. так і приваблюють бджілок-трудівниць. з гілочки на гілочку перестрибують пташки. щебечуть один до одного, розпові ранішні новини. і так приємно їх часом послухати, сидячи на ганку. може й для себе що цікаве почується. у такий момент складно всидіти вдома. хочеться спостерігати за такою красою знову й знову. український хімік випадково відкрив, як збити тиск назавжди і весняної пори всі хороші господарі дбають про свій сад. наприклад, мої батьки щороку обрізають зайві гілочки на деревах і оббілюють стовбури, щоб захистити від шкідників. сад весняної пори – прекрасний. виграє рожевими, білими, зеленими фарбами. весна – це художник і композитор, який пробуджує наші душі, змушує знову повірити в любов.

згадуючи минуле, ми часто думаєм про те, як було би добре повернути якісь моменти нашого життя. та життя - неповторне.  

 

час минає, день за днем, секунда за секундою. хоч спочатку це й незамітно, та згодом кожен з нас жаліє, що не дорожив барвами життя. навіть дрібниці, які ми просто вже не помічаємо, можуть зробити наше життя більш яскравим. зупинись на мить, відірвись від повсякдення і поглянь навколо! схід сонця чи розквіт квітки, подув вітерця чи просто спів пташок - усе це може принести море радості і щастя, варто лише захотіти.

 

щастя в дрібницях і вміючи радіти їм, стає набагато простіше жити, все навколо заповнюється позитивом, який є нам не втратити частинку щастя і радості у буденному житті. отже, потрібно цінувати наше життя, адже кожна його мить - особлива, і жодну ніколи не повернути.