1) записати подані речення, розкривши дужки; 2) визначити непохідні і похідні прийменники (біля них у дужках записати: з яким відмінком іменника чи займенника вживаються, від якої частини мови утворені, які за будовою Зразок: Десь за селом, на ( непохід., М.в гонах далеких, гасло сонце. 1. Зо два десятки хат тулилися (в)здовж (не)широкої вулички. 2. Шле день (у)слід хмаркам патлатим проміння сонця з верховин. 3. До(в)кола грядок гордовито походжав півень, водячи за собою курячу ватагу. 4. (Оба)біч шляху на чорних полях рівно тягнулися ще (не)заплескані дощами сліди борін. 5. я вже й (не)сподівався, що мене викличуть до дошки (на)(при)кінці уроку. Комментарии

Заголовок: літо -найкраща пора року

Доволі важко сказати, яка пора року найкраща. Що ж до мене, я завжди з нетерпінням чекаю на літо.

Влітку дні найдовші, а ночі найкоротші. По городах, полях і в лісі багато всяких квіток. Літо — найпридатніший час для відпусток і канікул. Люди насолоджуються яскравими сонячними днями, якщо вони в селі або на морі. Вони купаються і плавають, ловлять рибу, катаються на човнах. Повітря свіже, і дихати легко.

Мені подобається гуляти під дощем або просто сидіти вдома гаючи, як крапельки дощу стікають по зелених листочках і стеблинках трави на землю. Коли закінчується літо, мені завжди шкода цього, тому що воно було таким коротким і так швидко промайнуло.

Объяснение:

  Вона стоїть і дивиться на мене. її погляд м'який, теплий, ніби підсвічений якимось яскравим світлом. Від неї йде доброта і ще... ще якась безпомічність. 
     Мама... матіночка... матуся... Безліч дорогих серцю слів можна сказати про маму. Вона єдина, хто пробачить усе, хто пригорне до себе та захистить у будь-якій ситуації. Ось зараз я стою, дивлюсь на неї і привітно посміхаюсь. На душі така приємна ніжність. 
     Матусині губи поступово розпливаються в таку знайому усмішку. От зараз матуся посміхнеться, і в кутиках вуст заграють сонячні зайчики. Я знаю кожну зморшку на її обличчі, кожну рисочку. Роздивляюсь уважніше маму: вона ще молода, в неї русяве довге волосся (в дитинстві я страшенно його скубла, але мама тільки сміялась), невеличкий носик з ледь помітною горбинкою (у мене теж), маленькі, рожеві, завжди усміхнені вуста і найкрасивіші очі в світі. Вони змінюють колір залежно від матусиного настрою. Іноді, коли я принесу зі школи . «10», вони зелені-зелені, коли не помию посуд, вони сірі, з гіркими нотками, які я добре відчуваю. Вони міняться, вони виграють якимось неземним світлом. 
     Моя матуся дуже весела, дотепна, жвава. Вона полюбляє одяг спортивного стилю. Джинси і светр — її найулюбленіші речі. Вся її постава видає людину енергійну. У кожному її слові і русі відчувається глибока внутрішня гармонія. Коли вона швидко йде, то її волосся, зібране в «хвостик», кумедно підстрибує. Я дивлюсь на матусю і радію, що в мене така добра, стильна, сучасна мама. Просто найкраща в світі!