Лягли шляхи нові, широкі й вольні, степи, озера й ріки ожили. Чому означення не відокремлюється?​

Останнiм часом змiнився вигляд шкiльного спортзалу. Старшоклас ники разом з батьками встановили грати на вiкнах - це рятує скло вiд неслухняного м’яча. Учнi 5 -9 класiв самотужки полагодили спортивнi мати, хоч довелося докласти неабияких зусиль. Поштукатурено й пофарбовано стiни примiщення.

Значну роль у ремонтi спортзалу вiдiграла рада школи. Це вона розшукала спонсорiв-батькiв, за чиї кошти було придбано усе необхiдне для роботи.

Хочеться щиро подякувати школярам та їхнiм батькам за добре виконану роботу. Така праця є дуже корисною для школи, адже вiд можливостi повноцiнно навчатися на уроках фiзкультури та тренува тися пiсля урокiв залежить здоров’я школярiв. Отже, кожному з нас надано чималу послугу .

Члени ради школи теж попрацювали на славу. Сучаснi за дизайном та охайно виконанi грати на вiкнах аж нiяк не зiпсували iнтер’єру, а штучна шкiра, якою обновлено мати, як не дивно, зробила їх кращими, нiж вони були колись. Без фарби, шкiри i особливо грат про переобладнання спортзалу на такому рiвнi годi було б мрiяти. Таким чином, робота мала величезне значення та гiдна щиросердої дяки вiд учнiв та працiвникiв школи.

Я думаю, що людина повинна збагнути, що вона частина всього живого. Вона крихітна частинка Всесвіту, величезної системи живих і неживих організмів. У неї є спільне та відмінне з кожним організмом на землі. Вона дихає, вона їсть, розмножується, хоче жити і бути там, де їй краще.
Люди повинні контактувати з природою, розуміти, що вона не зло, не туалетний папір і не зоопарк. Вона - величезний будинок, який в будь-який момент прийме нас у гості. Але хіба можна смітити в гостях, ображати того, хто тебе приймає, зневажати його?

Сподіваюся, це тобі чим-небудь та до