Перебудуй речення в складні1.Пройшло чимало часу з дня відкриття кавових зерен.2.Каву п`ють зазвичай вранці.3.Юрій-Франц Кульчицький ознайомився з технологією приготування напою в Туреччині.4.У Відні український шляхтич відкрив у власному будинку кав`ярню.​

1. Напинайте рогожі вітрил. (означено-особове)
2. Легко і ясно лежати в поплутаних травах. (безособове(
3. Чужі нездоланні долини! (називне)
4. Вранці вийшли з домів виногради зрівняти і зрубати оливні гаї.(двоскладне)
 На осяяних схилах сон-зілля уже голубіє. 5(двоскладне).
 Стрічали шану й страх, здолавши багна, пущі і вертепи. (неозначено-особове)
6. Сім човнів розбить без розваги. (безособове)
7. На сходах дому зупинись на мить.(означено-особове(
 8. На всьому світі не знайти рідні. (безособове)
9. Поважна мова врочистих вітрил (3 творів О. Ольжича). (двоскладне неповне)
10. Раз опечешся другий — остережешся. (узагальнено-особове)
11. Не радуйся чужому лихові (узагальнено-особове) (З народної мудрості).

Твір на тему

моє село

маленька крапелька величної держави —

моє село, багато є таких!

зазнало лиха, бідувань і слави

воно живе і вічно буде жить!

нашому селу літ триста п'ятдесят, різні версії є про його назву.

що чумаки возили сіль із криму й заїжджали часто у корчму. і що перший переселенець дав назву свою. що княгиня софія кантимирівна правила нашим селом. мала маєток, роганку-річку, а в ній карасі, і лини, й окуні. і церква теж була. і люди добрі, прості, роботящі, умілі та тямущі. і пісня сходила із уст сама.

мала рогань, так звуть моє село, зручно примостилося біля швидкоплинної річки, затіненої верболозами.

це частина моєї рідної вітчизни, покровителька батьківського роду, моя відрада і надія, мої сподівання і звертання. село добрих і працьовитих людей, які прагнуть зробити його зручним і впорядкованим.

у ньому я народилася, пішла до школи, тут моя рідня, друзі і знайомі, тут і доля моя.

дуже гарне село навесні, коли цвітуть сади, і влітку, коли будинки потопають у зелені і квітах.

через усе село в'юнко в'ється, мов стрічка, бруківка-шлях, що єднає нас і місто харків.

я живу і снюся своїм селом, воно в мені, бо будить думку і гріє душу, дороговказ і майбуття моє.

я уособлюю малороганську землю, що повнить світлом наш небокрай, чесних, порядних людей і є дивом калиновим, чарами барві