Визначте, у якому рядку фразеологізми становлять синонімічний ряд: 1)брати на себе, укривати ганьбою, врізати дуба, допікати до живого 2)пекти раків, пасти задніх, зуб на зуб не попадає, правити теревені 3)очей не відірвати, ні в казці сказати ні пером описати, хоч з лиця воду пий, писана красуня 4)обливати брудом, гав ловити, розкривати рота, собаку з'їсти 5)зачепити за живе, зривати маску, розплющити очі, перемивати кісточки

Відповідь:

3)очей не відірвати, ні в казці сказати ні пером описати, хоч з лиця воду пий, писана красуня

Пояснюють, що дівчина є надзвичайно вродлива, гарна, приваблива зовні.

- Привіт, Аліно!

- Привіт, Ілоно!

- Як ся маєш? Бачу, ти сьогодні гарно вбралася!

- Так, оцю синю курточку купила на розпродажу.

- Дай придивлюся. Так, вона тобі дуже пасує.

- Піди купи, там ще залишилися.

- Е, не можу. Я б її не придбала. Вибач, це, звичайно, мої вподобання.

- А чому б не придбала?

- Вона гарна, звичайно, але вже вийшла з моди. Бачиш, такий комірець був популярний торік, а тепер мода вже минула.

- А я за модою не гонюся. Мені досить, щоб річ мені пасувала та була зручна. Та ще недорога.

- Я так не можу. Я позаторішню моду не вдягну, я на вулицю не вийду.

- Мабуть, весь час купувати модні речі тобі обходиться в копієчку? Це ж доводиться переплачувати набагато більше справжньої ціни?

- Так, але що поробиш. Ось, дивися, придбала «писк моди». Сапожки від нового бренда. Така цяця!

- Гарні. Страшно спитати, скільки коштують.

- Нічого, я батька залучила до цієї справи. Ну, піду додому, передивлюся інтернет-магазини. Бо в мене капелюшок вже з моди виходить. Бувай!

- Бувай, Ілоно! Щасти тобі на нелегкому шляху моди.

я вважаю, що вивчати українську мову необхідно.

По-перше, кожен українець, який поважає себе, свій народ та Батьківщину повинен розмовляти українською мовою. Проте, на жаль, випадки, коли українці просто не знають рідної мови, стали досить частими. І здавалось би, що, якщо Україна стане незалежною державою, то українську мову почнуть пропагувати, вчити, звеличати,  проте ні – українське все більше «в’яне, засиха». Люди віддають перевагу російській, польській чи англійській мовам.

Яскравим прикладом цього може бути образ сім`ї Мини Мазайла з однойменного «філологічного водевілю» Миколи Куліша. Головний герой хотів змінити своє прізвище, щоб позбутися комплексу національної меншовартості – «серцем відчуваю, що українізація – це б робити з мене провінціала, другосортного службовця і не давати мені ходу на вищі посади». Проте його «не українське» серце його підвело, і після зміни прізвища його звільнили з посади за «злісний опір українізації».

По-друге, українська мова – це багатство нації, її історія, це те, що об`єднує людей, різних за своїми ідеалами та цінностями. Як «без верби і калини нема України», так само і без української мови немає українського народу, а відповідно і держави.

Прикладом цього є історія з життя моєї однокласниці Каті, сім`я якої виїхала в Канаду. Вона досить серйозно захворіла і потребувала дорогої та складної операції. Медичного страхування на той час у сім’ї не було. Вони звернулися до української громади у  Канаді, яка відразу вирішила до своїм співвітчизникам.

Підсумовуючи сказане, хотілося б ще раз наголосити, що добробут кожної сім’ї чи людини безпосередньо залежить від добробуту держави. Не обов’язково, щоб цей добробут був матеріальним, іноді досить просто говорити українською, розвивати українське, бути українським…