Може хтось до Логічний диктант. Записати, знімаючи риску й утворюючи синонімічні пари слів. Дослідити, чи всі слова є складними. Пояснити правопис їх. 1.Анти/теза, не/приязнь, взаємо/до все/бічний, жовто/блакитний, кисло/молочний, добро/дійний, життє/радісний, жовто/гарячий, народно/пв ісенний, загально/освітній, мікро/скопічний, кіно/зйомка, легко/важний, пів/яблуні. 2.Зоре/пад, сонце/любний, проти/лежність, мило/сердний, все/могутній, добро/вільно, золото/устий, вело/спорт, небесно/голубий, напів/грамотний, біло/сніжний, воєнно/стратегічний, військово/зобов'язаний, мало/помалу, літературно/художній.​

Моя бабуся Я люблю свою бабусю, і всі віхідні дні провожду з нею.Бабуся невеличка на зріст, худенька, з блакитними очима.Риси обличчя виразні, чітко окреслені, правильні.Вони вказують на те, що раніше вона була красунею.Особливо мені подобаються ії очі . В ії погляді ніколи не було ні фальші, ні лукавості, ні хитрування. її голубі очі випромінювали тепло і щирість навіть тоді, коли бабуся гнівалась. Коли б я не приїхав (або не приїхала, це вибираеш ти), на бабусі була біленька зусточка.Бабуся знає багато казок, і мені подобається слузати її тизу неквапливу оповідь.Ось така вона, моя люба бабуся.

Не "пидмет",а "підмет"!
Підмет (русс. подлежащее) — це головний член речення, граматично незалежний, означає предмет, ознака якого виражається присудком. Підмет і другорядні члени речення, що належать до підмета, утворюють групу підмета. Найчастіше підмет виражається називним відмінком іменника. Підмет називає предмет, що про нього щось стверджується або заперечується в реченні, і відповідає на питання «хто? що?».Щоб перевірити, чи правильно визначено підмет, пробуємо замінити його займенниками "він, вона, воно, вони" в називному відмінку. Якщо в реченні така заміна можлива, то це підмет, якщо ні — інше слово. підкреслюеться у речені однією довгою рискоюПідмет може бути: 1.простим-вираженим одним словом 2.складеним-вираженим словосполученням Форма вираження: займенник,іменник,субстантинований прикметник,числівник,прислівник,вигуком або службовою частиною мови.