вже давно стало зрозуміло, що довкілл потребує нашого захисту. але чомусь люди поступово знищують природу і ставляться до неї як споживачі. а щозалишиться після нас майбутнім поколінням, яким теж хотілося б жити на «барвінковій землі» і мати міцне здоров’я? нічого доброго, тому треба докласти всіх можливих зусиль і врятувати природу. як? кожен має змінюватися. якщо ви влаштували пікнік, то після його завершення, поприбирайте після себе усе сміття. не забруднюйте водойми. намагайтеся якомога менше використовувати сильнодіючі миючі засоби. поліетиленовими пакетами користуються в усіх країнах, але, перілж їх розпаду в природі займає 100 — 200 років. тому краще такі пакети замінити текстильними сумками. захист природного середовища розпочинається з нашої свідомості, з нашого будинку, з нашої квартири. тому заощаджуйте електрику; в масштабах країни це закрити бодай одну електростанцію. економлячи енергію, ви також робите внесок у боротьбу з загальним потеплінням. важливий чинник — це транспорт, який понад усе завдає шкоди природі. уникайте, наскільки це можливо, автотранспорту, користуйтесь велосипедом, оскільки заощадження будь-яких ресурсів — невід’ємний елемент збереження живої природи. не менш значну роль грає і здоровий спосіб життя. обмежуйте себе у вживанні алкоголю і палінні, яке також шкодить не лише вам, але і довкіллю. такі заходи зберегти та відновити природу, і на нашій планеті всі будуть жити д
Поделитесь своими знаниями, ответьте на вопрос:
1. Виділіть речення з відокремленим означенням (розділові знаки пропущено *1 pointСонячний весняний день кличе мене до лісу.Вітрами заколисані верби дивляться у воду.Веселооке сонце сипле на землю теплі промені.Повітря напоєне пахощами весни бентежить душу.2. Виділіть речення з невідокремленою прикладкою (розділові знаки пропущено). *1 pointКвітка пролісок занесена до Червоної книги.Я донька весни радію сонцю теплу.Люблю весну пору цвітіння й росту.Співаю гімн весні перлині сонцесяйній.3. Укажіть речення з відокремленою обставиною, вираженою одиничним дієприслівником (розділові знаки пропущено). *1 pointДуб руки-віти до сонця дощу.Цвіт вишні падаючи на землю укривав її білосніжним килимом.Сонце посміхаючись зігрівало землю весняним теплом.Берізки зачаровані весною притихли мріючи.4. Укажіть речення, у якому правильно розставлено розділові знаки. *1 pointУсі дерева , окрім крислатого дуба , одягли зелені шати.До весняного розмаїття квітів , усі давно звикли за винятком молодої берізки.Весна , навіть , уві сні мріяла про сонячне тепло.Пташиний спів зокрема соловейка , звеселяв гаї.5. Уточнювальна обставина є в кожному реченні, окрім: *1 pointГарно в небі , а таки вдома , на землі , краще.І славно пахнуть матіоли там , за калиновим кущем.Ранньої осені , на початку вересня , Сейм вабить своєю красою.Прилетів до нас здалека чорногуз , або лелека.6. Яке з речень потребує редагування? *1 pointПобачивши ніжну сон-траву , вона мені сподобалася.Вдихаючи аромати весняних квітів , відчуваю радість.Весна , глянувши блакитними очима пролісків , покликала до себе.Зеленкувато-блакитний розмай весни , переливаючись на сонці , сяяв різнобарв’ям.7. Укажіть речення, в якому допущено пунктуаційну помилку скатерті при обелісках , солдатів поминають вдови .Забувши сміх і жарти , ми слухали , схилившись на парти .Під’їжджаючи до хати , разом з Катериною Карпо хвилювався .Не піймавши на крадіжці , не кажи , що злодій .8. Укажіть речення, в якому є відокремлена прикладка: *1 pointТут мені , як і птиці , все знайоме у ріднім краю .Дивлячись на людей , усміхався батько , великий добрий чоловік .Жайвір сіє проміння , як умілий сіяч , з-під крила.Люд без мови — то глина безлика , без’язика отара овець .9. Укажіть речення, в якому правильно розставлено розділові знаки: *1 pointБрат став упівголоса згадувати якогось льотчика , певне близького, йому .Вечірня зірка , далека невідома красуня , алмазно світить з неба на подвір’я .А деякі пташата перелітають море , влаштувавшись верхи , на журавлях .Данило налягає на двері плечем і вони , гучно зарипівши відчиняються .10. Відокремлене означення є в реченні: *1 pointЯ так люблю тебе , мій краю , красу твоїх степів і гір .По всім світі пронесу нашу гордість і красу – рідну мову .На світі все знайдеш , крім рідної матері .Ночували гайдамаки в діброві , на припоні пасли коні , сідлані , готові .11. Дієприкметниковий зворот не виділяють комами в реченні (розділові знаки пропущено). *1 pointНеначе зачарований велетень стояв ліс опушений увесь білим інеєм.Хлопчик намагався відігріти задубілі на морозі руки.Я люблю сад пронизаний наскрізь ранковим сонячним сяйвом.Сюди переселяються птахи зігнані із сінокісних угідь і дрібні тварини.Був сонячний день сповнений невгамовного пташиного щебетання.12. Не виділяється комами одиничний дієприслівник у реченні (розділові знаки пропущено). *1 pointНе зрозумівши дівчинка запитала ще раз.Старі верби стоять похнюпившись.Я радіючи дивлюсь на сади в цвіту.Умившись дядько одягав чисту сорочку й сідав до столу.Біля багаття обнявшись сиділи друз
Чи взагалі людина так влаштована? Вона весь час просить: дай, Боже; дай, земле; дай, дай, дай...
А чи достойні ми, люди, щоб нам щось давати? Чи з користю ми використовуємо те, чим нас щедро обдарувала природа? Можливо, ми самі повинні їй щось дати? Або, принаймні, зберегти? Ось які питання людина повинна поставити перед собою. Але відповідь, швидше за все, буде невтішною.
Небагато хто з нас може похвалитися тим, що насадив багато плодових дерев, виростив сад на пустирищі. Або створив на радість іншим квітник у дворі багатоповерхівки. Або вийшов на вулицю та поприбирав там сміття, сам, просто за покликом душі?
Але багато хто, навіть з тих, хто присягається у любові до природи, залишить у лісі сміття після пікніка; викине пластиковий пакет у воду річки чи озера, не донесе до урни обгортку від цукерки, недопалок сигарети... Натомість ми вирубуємо ліси з метою наживи, знищуємо лісові квіти, забруднюємо водоймища.
Ми будемо просити здоров"я у землі, але самі нічого для цього не зробимо: не припинимо зловживати алкоголем, не кинемо палити, не пересядемо з автомобіля на велосипед.
Земле наша, дай здоров"я тим, хто любить тебе по-справжньому, хто служить тобі вірою та правдою, має чисті помисли, прикрашає тебе і зберігає у чистоті та незайманості.