Буду очень благодарен за Визнач види зв'язку в цих складних реченнях. 1. З полів зійшла серпнева спека, ясна туманиться блакить, і день стоїть, немов лелека, що завтра в ірій відлетить. (В. Шукайло) Варіанти: сурядний і підрядний сурядний і безсполучниковий сурядний, підрядний і безсполучниковий підрядний і безсполучниковий 2. От і зараз наша хата пахне суницями, в одне вікно заглядає стара груша, а в друге — яблуня, що завжди нагадує мені бабусю. (М. Стельмах) Варіанти: підрядний і безсполучниковий сурядний і підрядний сурядний, підрядний і безсполучниковий сурядний і безсполучниковий 3. Рвучись у Всесвіт, не забуваймо оглянутися й довкола: не плюймо в колодязь, з якого доведеться пити. (О. Сизоненко) Варіанти: 1.сурядний і підрядний 2.підрядний і безсполучниковий 3.сурядний, підрядний і безсполучниковий 4.сурядний і безсполучниковий

ответ:Переді мною картина. Це автопортрет Тараса Григоровича Шевченка. Поет сам намалював себе. Коли йде мова про Шевченка, то згадується літня досвідчена людина. А на цій картині зображено юнака. Тут Шевченкові двадцять шість років. У нього чорне волосся, густі чорні брови, високе чоло, прямий ніс. Звичайний юнак, у якого попереду все життя.

Увагу привертають очі. Це ті самі, знайомі нам, "шевченківські" очі. Вони дивляться уважно і невесело. Чому не посміхається молодий поет? Де його юнацька посмішка? Можливо, замислився Шевченко над злиденним життям народу? Можливо, не дають йому спокою горе і біда навколо? Очі поета сумують, бо багато лиха зазнав у житті і він сам. Багато випробувань у нього ще попереду. Можливо, він їх уже відчуває?

Здається, з картини Шевченко вдивляється в нас. Здається, що його губи зараз розімкнуться і він почне говорити. Які слова він скаже нам з портрета? Я думаю, що це будуть слова його чудових віршів.

Объяснение:

Хорошего дня

В нашем мире есть много отвратительных и неприятных ситуаций, которые не могут оставить нас равнодушными. С одной из них я столкнулась, когда непринужденно шла по улице мимо остановки.

Я брела мимо и услышала короткий диалог компании взрослых людей, в которой находился примерно четырехлетний ребенок. Там происходили некие разногласии, в ходе которых я случайно подслушала такую фразу: "Не матерись, рядом с тобой сидит твой ребенок!". Меня это смутило, я мельком глянула на ту гоп-компанию и заметила маленького мальчика. По его лицу можно было понять, что он видит это ежедневно.

Мне стало его жаль, ведь ребенку просто-напросто не повезло родиться в такой животрепещущей обстановке, где родители не стесняются в своих выражениях, позволяя находиться в такой некультурной компании, где приветствуется распитие спиртных напитков.