Флочнааа, позялуста❤️❤️ Очень надо​

ответ: думаю так

Доконаного:

Здивуватися,зупинити,сховати,торкнутися,звеселити,унеможливити, дістати.

Недоконаного :

Всі інші

1. Назвати вид речення по меті висловлення (оповідальне, питальне, спонукальне).

2. Якщо речення окличне, відзначити це.

3. Знайти й підкреслити граматичну основу речення й показати, що воно простої

4. Розповісти про будову речення:

- двоскладне або односкладне; якщо односкладне - якого типу (виразно - особисте, невиразно - особисте, безособове, називное);

- нерозповсюджене або розповсюджене;

- повне або неповне (якщо неповне, указати, який член речення в ньому опущений).

5. Відзначити, якщо речення ускладнене однорідними членами (однорідними реченнями з узагальнюючим словом) або відособленими членами речення, звертанням, вставними словами й др.

6. Розібрати речення по членах і вказати, чим вони виражені (спочатку розбираються підмет і присудок, далі - другорядні члени, що входять до складу підлягаючого, потім - до складу присудка).

7. Пояснити розміщення знаків препинания.

Приклад:

Гарна троянда лежала на столі

1. Речення оповідальне

2. Неокличне

3. Троянда – підмет, лежала – присудок

4. Двоскладне, розповсюджене, повне

5. Неускладнене

6. Головні члени: троянда – підмет, виражено іменником; лежала – присудок, виражено дієслов.

Другорядні члени: троянда (яка?) гарна – погоджене визначення, виражено прикметником; лежала (де?) на столі – обставина місця, виражено іменником спредлогом.

7. Крапка – коштує наприкінці речення

Объяснение:

Вічна проблема добра і зла 
     
     Відкиньте ж гіршу частку свого серця 
     І з кращою живіть — життям чистішим. 
     В. Шекспір 
     Споконвіку триває протистояння добра і зла — двох категорій, таких само протилежних, як життя і смерть, кохання і ненависть, світло і темрява, християнство і язичництво. 
     Здавалося б, ці поняття несумісні і можуть існувати лише як протиставлення одне іншому. Але це не так. І добро, і зло співіснують у людській душі, розриваючи її на шматки. 
     
     В обіймах з радістю журба. 
     Одна летить, друга спиня... 
     І йде між ними боротьба, 
     І дужчий хто — не знаю я. 
     (Олексанр Олесь) 
     
     Проблема вибору між добром і злом — вічна, загальнолюдська проблема. Вона постає перед кожною людиною, і кожен сам, згідно зі своїми моральними засадами та переконаннями, повинен вирішувати, що він обере. 
     Українські письменники у своїх творах постійно звертаються до цієї проблеми і у багатьох творах вона є основною. Так, у романі Панаса Мирного та Івана Білика «Хіба ревуть воли, як ясла повні?» в образі Чіпки, який із невтомного шукача правди перетворився на страшного злочинця, розглядається проблема вибору між добром і злом. 
     У п'єсі «Украдене щастя» І. Франка показано селянську родину, в яку несподівано вривається стороння людина — представник влади, жандарм, — і всю складність життєвих, психологічних колізій, породжених даною ситуацією. Засобом ретроспекції тут розкривається, що Михайло і Анна любилися ще в юності, але рідні брати зруйнували щастя дівчини: «випхали на війну» її коханого Михайла, пізніше сказали Анні, що він загинув, і без посагу, без землі віддали заміж у далеке село за наймита-бідняка Миколу. Так І. Франко вмотивував основу конфлікту, що виникає в драмі раптово, розвивається, проте, цілком природно, набуваючи дедалі більшого напруження, і приводить, зрештою, героїв до трагічного кінця. Але потрібно пам'ятати, що у них був вибір, і вони самі свідомо зробили його. 
     У повісті М. Коцюбинського «Тіні забутих предків» душевні поривання героїв сплітаються в чарівну пісню, яку Іван виграє на флоярі, а Марічка виспівує. Ця пісня дихає казковими образами диких гір і засіває гори своєю чарівною мелодією. Від самого початку кохання Івана та Марічки було трагічним. І не тому, що їм на заваді стояла давня ворожнеча родів, а тому, що воно було більшим і сильнішим за життя. «Не набутися нам», — сумно зроняє ще зовсім юна Марічка слова, які за своїм смислом дорівнюють всій життєвій дорозі. І коли гине Марічка, Іван не в змозі пережити своє кохання, він тане на очах. Зло здобуває перемогу над життям Івана та Марічки, та воно не в змозі нічого вдіяти з нев'янучою квіткою їх кохання. Письменник у цій повісті показує боротьбу добра і зла не стільки у душах героїв, скільки у навколишньому жорстокому світі, який і розлучив їх. 
     Але кожна людина повинна пам'ятати, що, які б перешкоди не ставали на життєвому шляху, звинувачувати обставини та інших людей у своїх проблемах — це не вихід. Потрібно, перш за все, розібратися у собі і визначити, якою дорогою йти — дорогою добра чи дорогою зла. Вибір завжди за людиною.