Сполучники є в усіх сполуках окремо : а)хто в луг а хто в плуг б)або пан або пропав в)задержати слова на язиці до ть

Моя подруга попросила мене  піти з нею на концерт  у  7 ранку та я  и погодилась . Я встала у 7 ранку  вмилася  , вділася , причесалась й пішла . Ми зустрілись коло школи  та поїхали на концерт. На концерті сцена була дуже гарною та блискучою , на цю сцена прийшла дівчинка дуже мала років 5 . Вона дуже гарно співала .  У  кінці вона  мовила : у кожному серці   є своя співуча пір" їнка .  Коли я була дома та робила домашне завдання я заміркувалася над цими словами . Я кожен день ходила на уроки вокалу  та можу гарно співати . Тепер і в мене є своя співуча пір"їнка.

Іме́нник — самостійна частина мови, що має значення предметності, вираженої у формах роду, числа і відмінка, відповідає на питання хто? або що?
Іменники змінюються за:
⇒ Числами: 
      - однина: тварина, завод;
      - множина: тварини, заводи.
⇒ Відмінками:
         Н. тварина    тварини
         Р. тварини     тварин
         Д. тварині     тваринам
         З. тварину    тварин
         О. твариною тваринами
         М. на тварині на тваринах
         Кл. тварино   тварини
синоніми; чоловік – чоловік, друг – товариш, вітчизна – батьківщина.
антоніми; війна - мир, ранок - вечір,день-ніч

Підметом (Корова (хто?) Пасеться на лугу)2) присудок (Я роблю (що?) Домашнє завдання)3) Обставиною (Я сьогодні ночую (де?) У подруги)4) Доповненням. (Маша до мені (з чим?) Із завданням)
Я роблю домашне завдання
я -пiдмет
роблю- присудок