Алексеевна_Валентиновна
?>

Прочитайте текст. Випишіть дієприкметники, поставте до них питання. Після довгого літнього дня, коли сонце сідає, а розпечена земля поволі скидає з себе золоті шати, коли на бліде, утомлене днем небо з'являються крадькома несміливі зорі, Маланка з Гафійкою волочать курною дорогою утому тіла й приємне почуття скінченого дня. Вони несуть додому спечене, як і земля, тіло, а в складках одежі пахощі стиглого колоса... Розігнута врешті спина, спущена вільно рука, ще злегка тремтяча од цілоденного напруження, м'який пил під ногами, замість стерні, здається тепер щастям (М. Коцюбинський

Украинская мова

Ответы

GALINAMTO

ПЕРЕД ГРОЗОЮ Здається все навкруги завмирає і чекає чогось  недзвичайного.Не чути щебету птахів наче вони зникли десь.Дерева стоять тихо.Настає повна тиша.Є таке навіть прислів'я " Тиша перед бурею " Тільки хвилюється небо.Пливуть по ньому чорні хмари.Все ближче та ближче...А ж ось налітає зухвалий вітер.Гроза !Гріміт грім,спалахнула блискавка.Всі сховалися.А я ні.                                                ПІСЛЯ ГРОЗИ                                                                                                                Закінчилася гроза.На блакитному небі сяє сонечко.З'явилося веселка.Цвірінкають весело пташки  На траві та листочках дерева блищать краплини дощу.Після грози свіже повітря.

lagutkins

 Як я загартовуюсь (це відноситься до того як я піклуюсь про своє здоров'я теж)

  Загартовуватися потрібо за до повітря, води і сонця. Щодня я приймаю повітряні ванни. У теплу погоду кватирка в моїй кімнаті завжди відчинена. Я лягаю спати лише в добре провітреній кімнаті. Щодня я обливаюся прохолодною водою. Улітку багато купаюся в річці. Також я постійно приймаю сонячні ванни. Не менше двадцяти хвилин щоденно я перебуваю на сонці й свіжому повітрі. Це зміцнює мій організм. А влітку я ще й постійно засмагаю.

Ответить на вопрос

Поделитесь своими знаниями, ответьте на вопрос:

Прочитайте текст. Випишіть дієприкметники, поставте до них питання. Після довгого літнього дня, коли сонце сідає, а розпечена земля поволі скидає з себе золоті шати, коли на бліде, утомлене днем небо з'являються крадькома несміливі зорі, Маланка з Гафійкою волочать курною дорогою утому тіла й приємне почуття скінченого дня. Вони несуть додому спечене, як і земля, тіло, а в складках одежі пахощі стиглого колоса... Розігнута врешті спина, спущена вільно рука, ще злегка тремтяча од цілоденного напруження, м'який пил під ногами, замість стерні, здається тепер щастям (М. Коцюбинський
Ваше имя (никнейм)*
Email*
Комментарий*

Популярные вопросы в разделе

alisabutusova
yuklimochkina3
whiskyandcola
steger
kovalenko262
tatyana58
StudioArtNails
Natalya1895
Никита_Тузов
eobmankina
shuramuji
inbox466
optikaleks7
Elen-ti81459
k-alexey9