1. Укажіть схему, яка відповідає поданому реченню з прямою мовою: І щоразу, виймаючи хлібину з печі, бабуня шепотіли: «Який наш хліб, таке й наше життя» (Б.Харчук а) «П», – а. б) А: «П». в) «П, – а, – п». г) А: «П», – а. 2. Позначте розділовий знак, який ставлять після прямої мови, розміщеної перед словами автора. а) крапка з комою; б) кома, тире; в) крапка; г) двокрапка. 3. Позначте, як вимовляються слова автора, коли вони стоять перед прямою мовою. а) трохи прискорено і з пониженням голосу; б) з пониженням голосу та невеликою паузою; в) з підвищенням голосу й уповільнено; г) з підвищенням голосу та великою паузою. 4. Позначте речення з непрямою мовою. а) Той дивується: «Якийсь нерозумний купець!» (Є. Шморгун) б) Синиця славу розпустила, що хоче море запалить... (Л. Глібов) в) Надзвичайна мова наша є таємницею (В. Сухомлинський). г) Отже, Шевченко замість пензля взявся за слово (Г. Хоткевич). 5. Позначте сполучник, за до якого розповідне речення прямої мови замінюють непрямою мовою. а) що; б )як; в) де; г) коли. 6. Укажіть правильне визначення поняття «цитата»: а) дослівний уривок із тексту, за до якого підтверджується чи пояснюється певна думка; б) чуже мовлення передане не дослівно, а лише із збереженням основного змісту; в) окреме висловлювання учасників діалогу; г) уривок із тексту, переданий не дослівно, а лише зі збереженням основного змісту. 7. Установіть відповідність між схемами та реченнями з прямою мовою. а) Найменший потис йому руку й сказав: «Ми з суходолу!» (М. Трублаїні) б) «Хто тут живий?» – гукнув вершник (Л. Письменна). В) «А-а, вернувся, шибенику! – привітав сина по-своєму. – Де ж ти стільки років пропадав?» (М. Яровий) г) «Велике вам вигукнула Орися і кинулась до дверей (І. Жиленко). ґ) Але несподівано він сказав Ігорю: «Ти йди, а ми тут посидимо» (Вс. Нестайко). 1. А: «П». 2. А: «П!» 3. «П! – а. – П?» 4. «П?» – а. 8. Установіть відповідність між схемами та реченнями з прямою мовою. а) «Значить так, у гості? – усміхнувся дід Салимон. – Будь ласка Вс. Нестайко) б) «Що це тобі не спиться, Даньку?» – здивувалась мама (Ю. Збанацький. В) «І то правда, – відповів бригадир і загукав скільки сили: – Гей, товаришу Харитоне!» (І. Сенченко) г) «Як чудесно, – думала Орися, – що тепер мамі є де відпочити...» (І. Жиленко) ґ) «Ей, Хведьку, вчись! Ей, схаменись!» – так панотець казав своїй дитині (П. Гулак-Артемовський). 1 «П!» – а. 2 «П?» – а. 3 «П, – а, – П...» 4 «П? – а...– П!

 Утворення Київської Русі було цілком закономірним явищем в історії слов’янських народів Європи. Слов’яни другої половини І тисячоліття перебували на приблизно однаковому рівні розвитку. В південних слов’ян починають утворюватися власні держави.Наприкінці VІІІ – на початку ІХ ст. утворилася Праукраїнська держава – Середньодніпровська Русь. Головну роль у житті  нової держави  відігравали племена полян – саме вони  прибрали собі назву "русь”. Від імені "русів” пішла й назва нової держави, а столицею її став древній центр полян-русів Київ. Отже, була сформована  держава Київська  Русь.Розвиток Праукраїнської держави  було перервано захопленням Києва  варязьким конунгом Олегом у 882 році. Змінилася політична організація держави: замість конфедерації праукраїнських племен на чолі  з князівською династією Києвичів утворилася держава імперського типу з князівською династією  варягів Рюриковичів.  Характерними для держави імперського типу стали підкорення й визиск інших племен і насильницьке розширення території.За визначальною роллю русів-українців і Києва у житті держави Київська Русь  була давньою українською державою імперського типу, яка об’єднала  племена й народи від Карпат і до Волги та від Прибалтики до Росі.У складі Київської Русі прискорилося формування етнічого ядра, до складу якого входили  племена полян-русів, сіверян  і древлян. У них ставало все більше спільного у мові, культурі, звичаях, побуті, заняттях. Кращі досягнення цих племен  поступово поширювалися й серед інших, насамперед сусідніх, племен.У Київській державі створились  умови для прискореного  завершення формування української мови – головної ознаки народу. В своїй основі вона мала  народну говірку полян-русів середньої Наддніпрянщини, яка активно впливала на говірки сусідніх племен і водночас вбирала в себе їх елементи.У ХІ ст. розмовна мова жителів Середньої Наддніпрянщини у своїй основі була разюче подібною до мови українців ХІХ ст.Поряд із народною існувала й писемна мова, абетку якої (кирилицю) створили видатні слов’янські просвітителі Кирило й Мефодій. Нею користувалися  при виданні державних документів, у процесі спілкування знаті та духовенства. Саме про неї літописець Нестор писав, що в усіх слов’ян "мова була спільною – слов’янською”. Проте взаємовплив і зближення розмовної та писемної мови прискорювалися.У ХІІ ст. у літописах з’являється назва "Україна”, яка означає "край”, "земля”, "країна”. У Київській Русі завершилося  формування українського народу за головними етнічними показниками. В цьому полягало одне з історичних значень Київської Русі в історії українського народу.Відбулися значні зрушення в сільському господарстві. Значно вдосконалилися  землеробські знаряддя праці, покращився обробіток грунтів. Це стало основою для наступного розвитку землеробства в українських землях.Почали активно засновуватися й розвиватися міста. Міжнародного значення набула столиця держави Київ – найбільше й найрозвинутіше місто тогочасної Європи. Важливе значення мали Чернігів, Переяслав, Білгород, Вишгород. За розвитком міст, у яких проживало до 15% всього населення, Русь-Україна йшла врівень з іншими країнами Західної Європи.У Київській Русі були закладені основи для розвитку ремесел. Утворилися залізообробні центри, які задовольняли потреби у залізних знаряддях праці й побуту.  З’явилися нові ремесла:  виготовлення виробів зі скла, ювелірне ремесло, виробництво емалей.У рамках Київської Русі прискорився перехід від натурального господарства до товарного. Все більша кількість товарів призначалася на продаж. Активізувалася торгівля між людьми, між містом і селом, між окремими землями.Існування держави  сприяло  прискоренню зміни суспільної організації населення: на зміну  родовому ладу прийшла сільська община, яка з того часу визначала життя селян протягом багатьох століть.Величезне значення мала Київська Русь у розвитку культури східних слов’ян. У ній було створено билинний епос про богатирів, які захищали Русь від ворогів. Зародився оригінальний жанр – літописання. З’явилася спільна для слов’янських народів писемність, що упродовж багатьох століть  була однією з основ їх етнічної близькості. Від часу Київської Русі беруть свій початок  школи, бібліотеки, література, камінне будівництво. Освіта й наука  досягли такого високого рівня, що навчальні заклади стояли на порозі перетворення в університети. (За В.Борисенком; 570 сл.) ·                   Пояснити лексичне значення слів  конунг (варяг), етнічний (такий, що стосується народу).·                   Виписати слова-терміни, витлумачити їхнє значення (конфедерація (союз суверенних держав, об’єднаних спільними керівними органами), імперія (монархічна, здебільшого велика держава,  очолювана імператором, що, як правило, має колоніальні володіння), династія (кілька монархів з одного роду, які змінюють одне одного за правом успадкування), родовий лад, сільська община).·                  

Объяснение:

На території Яворівського НПП знаходиться велика кількість джерел, з яких беруть свій початок близько 30 річок, які за рахунок того, що через територію національного парку проходить Головний європейський вододіл, розтікаються по обидві сторони горбогір’я, одні несуть свої води до басейну Чорного моря, а інші до Балтійського.

Протягом останніх років кліматичні умови погіршились, літо стало спекотним, а кількість опадів зменшилась і рівень води в річках понизився, тому виникла нагальна потреба в чистці джерел, для покращення гідрологічного режиму р. Верещиця.

Нещодавно працівники відділу рекреації та туризму, служби державної охорони та Янівського природоохоронного науково-досліднного відділення Яворівського НПП провели чистку джерел витоків річки Верещиця, яка живить рекреаційні водойми відпочинкового осередку «Верещиця», площею 6,1га. На цій території функціонує дві водойми, одна призначена для купання відпочиваючих та катання на човнах і водних велосипедах, інша для спортивно-любительської риболовлі