Прикраси мовлення Стилістика одержала свою назву від латинського слова stilus . Так у римлян, які писали чорнові тексти на покритих шаром воску дерев’яних дощечках, називався інструмент для писання. Гострим кінцем писали, а тупим кінцем можна було виправляти текст, стираючи написане. З цією особливістю писання було пов’язане прислів’я: «Часто перевертай стиль!», тобто старанно виправляй написане, намагайся якнайкраще виразити словами свою думку. За середніх віків західноєвропейські філологи вирішили, що слово stilus зв’язане з грецьким словом stylos – «колона» і стали писати його як style. Можна сказати, що стилістика – це науко в основі своїй лінгвістична, мовознавча. Її завдання – дослідження дії мовних знаків на почуття тих, що розмовляють даною мовою. І вивчення різних засобів словесного вираження думок.. Завданням стилістики є вивчення експресивної та імпресивної функції мови. Нагадаймо, що імпресивна функція мови – це прагнення відправника своєю промовою викликати певну реакцію одержувача. Навпаки, експресивна функція – це ненавмисне повідомлення відправника одержувачев себе самого. У стилістиці визначаються стилі, тобто засоби вираження почуттів та переживань, що використовуються в людській мові, стилі авторів літературних творів, стилі літературних жанрів, тобто різних видів літературних творів, стилі різних епох в історії літератури, різні стилі загальнонародної мови. До кінця 19 століття мовознавці, які вивчали стилі, займалися переважно встановленням основних понять стилістики й описували тропи і фігури, тобто звороти мовлення, що мали алегоричний чи інакомовний зміст. На початку 20 століття стилістику як окрему науку опрацював французький дослідник Шарль і. Він визначив стилістику як вивчення вираження людських почуттів мовними засобами і вплив мовних засобів на людські почуття. Тепер стали розрізнювати лінгвістичну стилістику (лінгвостилістику і літературознавчу стилістику Треба сказати, що це протиставлення двох стилістик має умовний характер: до галузі лінгвостилістики належить вивчення мови різних шарів суспільства, особливостей мовлення представників різних професій, а літературознавча стилістика скерована на вивчення стилів авторів художніх творів – прозаїків і поетів. Різні стилі мовлення гаються в усіх розвинених мовах світу, зокрема в усіх тих, що мають свою літературу, свою літературну традицію. Ту саму думку можна виразити в різних стилях, наприклад, «Сьогодні гарна погода» (нейтральне значення), «Ну й чудова ж сьогодні погода!» (емоційне значення), «Ох! Яка незрівнянно пречудесна сьогодні погода!» (гіперболічне значення).Можливість виразити ту саму думку різними засобами становить багатство мов. Для представників логіки воно є байдужим, а для мовознавців є предметом вивчення.Установлення особливостей усіх можливих стилістичних різновидів (варіантів) висловлювань через відмінності граматичної будови мов є нездійсненним завданням. Давньогрецькі філологи, а слідом за ними і римські, запропонували класифікацію стилістичних зворотів для своїх мов, а від них одержали в спадщину цю класифікацію середньовічні й нові європейські філологи. Згідно з цією класифікацією звороти поділяються на :1) фігури слів.2) фігури розташування слів 3) фігури думок.ЗАВДАННЯ*Доведіть належить висловлювання до науково-навчального підстилю мовлення.*Визначте тему й основну думку прочитаного тексту.* З’ясуйте, що виражає заголовок.* Виділіть мікротеми висловлюван ня.* Складіть план.* Стисло перекажіть кожен пункт плану. Розгляньте схему. Назвіть основні види конспекту. Сформулюйте за аналогією до текстуального й вільного конспекту визначення змішаного.​

Серед усіх чудес світу найбільше чудо — це людина і кохання. Якби запитали людину, чи згодна вона прожити життя, не пізнавши цього почуття, я думаю, бажаючих би не було. І навіть якби запропонували вибрати щось одне серед таких цінностей, як гроші, влада, слава і кохання, то переважна більшість вибрала б останнє.Звичайно, кожен мріє про красиве кохання, романтичне, єдине і неповторне. Та не всі розуміють, що воно не приходить саме собою, що потрібна ще й велика робота душі і серця. Кохання — це велика сила і натхнення, які рухають таланти, пробуджують здібності.Дуже б хотілося, щоб кожна людина пережила це надзвичайне почуття, бо коли люди щасливі, тоді держава сильна.

У світі є багато напрочуд прекрасних споруд. Сім найкращих з них називають чудесами світу. Це справді дивовижні витвори мистецтва, що здаються нерукотворними: єгипетські піраміди, Олександрійський маяк, сади Семіраміди...

Але краса має багато облич, вона втілюється в різних формах, і багато з таких втілень знаходяться в Україні. Серед них теж можна виділити сім чудес.

Одним з цих чудес називають Софійський собор у Києві. Це правді дивна споруда. Вона не схожа на інші православні храми, яких так багато в Україні.

Собор має 13 бань, вони розташовані зовсім не так, як це звичайно робиться, але це не псує його, а навпа­ки, надає дивовижної оригінальності. Саме тому той, хто бачив Ки­ївську Софію хоч раз, ніколи не сплутає її з жодним іншим собором. А сяйво її хрестів над зеленими банями! А дивна кладка стін, що збереглася протягом століть! Дивишся на собор і не віриш, що він стоїть на цій землі, на цьому місці вже тисячу років, — такою молодістю, красою і водночас давністю віє від цих стін. Про внутрі­шнє ж оздоблення Софії, про її фрески написано і сказано вже дуже-дуже багато, і всі спеціалісти погоджуються в одному: це унікальний витвір мистецтва.

Ще одним дивом багато хто по праву називає Андріївську церк­ву у тому ж таки Києві. І недарма. Ця споруда дивує своєю пишністю, багатством внутрішньої і зовнішньої оздоби і водночас легкіс­тю, якоюсь піднесеністю. Вона стоїть на досить крутому пагорбі, до того ж на високому постаменті, і тому коли дивишся на церкву знизу, з-під пагорба, складається враження, що вона велично пливе в повітрі. ,

На звання чуда України заслуговує і Києво-Печерська лавра. Вже самі міцні високі стіни XII ст., якими обнесена її територія, створюють якийсь незвичайний, піднесений настрій. Якщо ж за­йдеш всередину, побачиш справжні дива. Це і дзвіниця з трьома­стами крутими сходинками, давніми дзвонами і оглядовим майдан­чиком, з якого видно чи не пів-Києва. Це і Успенський собор, що дивує своєю красою. Це і Надворотна церква XII ст., напрочуд гарно збережена, з давніми фресками. А ще ж є печери, які іноді називають цілющими, численні музеї, де можна побачити дивовижні мініатюри, старовинні ікони, прекрасні коштовності! Справжнє диво!

Вражають красою і величчю також Золоті ворота в Києві. Цей залишок сивої давнини в самому центрі сучасного міста викликає якесь дивне відчуття. Задумуєшся, а хто ж жив за цими воротами, яким було життя цих давніх людей, що взагалі було раніше на цьому місці, що бачила ця земля. Мабуть, великі умільці її населя­ли, якщо й досі стоїть творіння їх рук і радує людей гармонійністю.

Та не лише Київ багатий на чудеса. Є вони і в інших містах нашої країни. Дехто, наприклад, називає Одеські Потьомкінські сходи восьмим дивом світу. І недаремно їх так шанують. Широкі сходи ведуть з пагорба до моря. Коли стоїш на верхній сходинці, бачиш широкий обрій, безкрає синє море, кораблі... Спускаєшся, і потроху голоснішим стає загадковий голос моря. Підніматися ж угору цими сходами наважуються не всі, адже в них більше трьохсот сходинок. Але наважитись на такий підйом варто: ідеш і ніби піднімаєшся на давній зіккурат чи навіть просто на небо.

А як прославився своїми красотами Львів! Не тільки собор св. Юра, ай численні інші собори та церкви там — справжні дива. Навіть звичайні вулиці цього старовинного міста, як і вулиці Києва, Одеси, Ужгорода, — це витвори мистецтва.

Так, багата красотами Україна, і якісь сім найкращих з них виділити дуже важко.