"Сонце сходить,то й ніч близенько"-казала моя бабуся колись мені,коли я була маленька і це було у неї в селі.Я завжди її любили,а ці ніжні бабусині слова завжди згадувалися у мої голові,як найкращі спогади дитинства.
У мене народилася донька.Зараз їй 5 рочків.
-Доню,час лягати спати!-промовила я
-Мамо,я не хочу
-Сонце сходить,то і місяць близенько-промовила я
-Мамо,а сонечко теж рано лягає спати?
-Доню,так...Воно завтра раненько встане і буде будити усіх людей своїм світлим волоссям.
-Добре,мамо.До браніч.
-До браніч,сонечко.
Вмить ці слова стали не тільки мені близькими,а й моїй доньці.Колись вона їх також згадає.
Поделитесь своими знаниями, ответьте на вопрос:
Граматичні основи речення Видовище було неповторним і казковим:зали з прозорими стінами, вишукані меблі, столи з годинниками, канделябри зі свічками , шафи з посудом, крісла, ліжка, застелені ковдрами, на яких красувалися подушки-і все це зі справжнісінької криги!
Коли ми хочемо перейти дорогу, потрібно відшукати пішохідний перехід. Підійшовши до "зебри", уважно подивитися вліво й вправо. Переконавшись, обережно перейти дорогу, а не бігти. Найкраще, коли є світлофор. Він допомагає нам спокійно перейти на інший бік дороги. Але тут також потрібно гати за рухом легкових автомобілів. Іноді недосвідчені водії не звертають уваги на сигнал світлофору і їдуть прямо на людей.
Також щоб не сталося ДТП, створили окремі доріжки для пішоходів та для велосипедистів.