Якими засобами пересування довелосяоволодіти Климові та його новим друзям?​

Климові та його друзям довелося оволодіти стареньким запорожцем.

Объяснение:

П"ятисот шістдесяти одиниць, двохсот дев"яноста однієї лексеми, ста сімдесяти поезій, трьохстах вісімдесятьохшістьох сторінках, ста шістнадцятьма текстами, тисячу чотириста п"ятдесят слів, двохтисячного до дві тисячі вісімнадцятого року, п"ятдесят дев"ятої сторінки, чотири доктори, сорок два кандидати наук три аспіранти, два цілих п"ять соьмих кілограми, кілометри, десять з половиною відсотків, одинадцять других площі, три цілих чотири п"ятих гектара, п"ять цілих сім десятих тонни.
Восьма сорок п"ять-за чверть дев"ята-п"ятнадцять хвилин (чверть) до дев"ятої
Дев"ятнадцята нуль п"ять-п"ять по сьомій - п"ять на восьму
Дванадцята (година) тридцять(хвилин)- пів на першу
Десята п"ятдесят-за десять одинадцята-десять до одинадцятої
Двадцять перша година рівно-дев"ята вечора рівно-рівно двадцять перша година- рівно дев"ята вечора

«Любов»

Що таке любов? Це питання споконвіку хвилює людей: про любов співають пісні, складають вірші, а зараз навіть проводять наукові дослідження. Кажуть, без любові життя нічого не варте. Та ніхто не може визначити, що то за почуття, яке захоплює людину та робить її щасливою, що руйнує долі, коли вмирає. Любов має владу над нами, тому так пише Л. Костенко у своїй поезії:

Моя любове! Я перед тобою. 
Бери мене в свої блаженні сни.
Лиш не зроби слухняною рабою,
не ошукай і крил не обітни!

Як на мене, любов – це таємниця. Проте для себе я її розумію так: любов – це небайдужість. Коли ти відчуваєш тепло, радість, наповненість поруч з кимось, коли проводиш з людино час та знаєш, що жодна хвилина не втрачена марно, коли хочеться бути поруч знов і знов, а також бажаєш людині щастя та хочеш до й – це й є любов. Також любов – це вдячність та прийняття іншого таким, який він є. Це такий стан душі, коли поруч із кимось у тебе є все для щастя, а весь світ радіє з тобою:

Так ніхто не кохав. Через тисячі літ
лиш приходить подібне кохання.
В день такий розцвітає весна на землі
І земля убирається зрання… (В.Сосюра)

Любов буває не лише до іншої людини. Буває любов до Батьківщини, свого рідного краю, того клаптику землі, на якому тобі дорога кожна квітка. Особисто в мене такі теплі почуття асоціюються з мамою та татом, близькими друзями, улюбленим котом, а ще – з нашим домом, деревами у саду, дитячими іграшками, улюбленими книжками, навіть велосипедом! Можливо, це не любов у високому значенні, про яку міркують філософи та митці, проте я вважаю, це також вона. Недарма ж бо слово «улюблений»  походить від «любити».

Любов буває пристрасною та, нажаль, нерідко сумною. Навіть якщо сам я цього ще відчував, проте присвячені пристрасному коханню рядки не можу читати без того, щоб серце не обняла невідома  туга. Мабуть, любов – це те спільне для нас усіх, що ми всі відчуваємо та розуміємо. Тож  я зрозумів, що необхідно берегти це світле почуття в серці, турбуватися про людей, яких любиш, оточувати себе лише улюбленими речами та витрачати свій вільний час на улюблені заняття.