МНЕ Вам нужно расставить знаки препинания (запятые), на месте точек поставить правильную букву, орфограмму подчеркнуть. УрочищеМарися вільно ро..кинулась у траві. Зад..вилася на завислі кетяги акації. Пахнуть вони густо медово. Бджоли гудуть обліплюють біло-рожевий цвіт. Десь із глибини урочища соловей подає голос. Кажуть, меншає на світі солов..їв. Невже планета справді прощаєт..ся з цим сіреньким самобутнім найніжнішим своїм поетом? А з ким же діл..ти оте почу..тя, що підіймається, р..сте в тобі, хоча й не знаєш.., для кого? Незвичайний стан переживає душа в цім давнім урочищі. Ніби п..янить самий дух акації, від нього аж чадієш.. умліваєш.. поринаєш.. у безміри якогось блаженства. Марися змружує очі, і одразу ніби зникає все, тане. Маєш.. над собою лише цей дивний світ зітканий із золотавості сонця й клубків б..лого обліпленого бджолами цвіту. Досягаєт..ся якась не знана раніш гармонія, сонце розлилося, і сама ти вже ніби ро..чиняєш..ся в солодкій млості природи в її запашистих медах… Зовсім заплющуєш.. очі, і тоді тебе нема, життя ро..тануло, світ зіл..явся — на місці сонця в..рує в небі тільки жовто-бура г..ряча туман..ість, сповнена пахощів цвіту й золотої бджолиної музики.

Марися вільно розкинулась у траві, задивилася на завислі кетяги акації. Пахнуть вони густо медово. Бджоли гудуть, обліплюють біло-рожевий цвіт. Десь із глибини урочища соловей подає голос. Кажуть, меншає на світі солов`їв( підкреслити апостроф). Невже планета справді прощається з цим сіреньким самобутнім найніжнішим своїм поетом? А з ким же ділити оте почуття, що підіймається, росте в тобі, хоча й не знаєш, для кого? Незвичайний стан переживає душа в цім давнім урочищі. Ніби п`янить(підкреслити апостроф) самий дух акації, від нього аж чадієш, умліваєш, поринаєш у безміри якогось блаженства. Марися змружує очі, і одразу ніби зникає все, тане. Маєш над собою лише цей дивний світ, зітканий із золотавості сонця й клубків білого обліпленого бджолами цвіту. Досягається якась не знана раніш гармонія, сонце розлилося, і сама ти вже ніби розчиняєшься в солодкій млості природи в її запашистих медах… Зовсім заплющуєш очі, і тоді тебе нема, життя розтануло, світ зіллявся — на місці сонця вирує в небі тільки жовто-бура гаряча туманність, сповнена пахощів цвіту й золотої бджолиної музики.

Объяснение:

Марися вільно розкинулась у траві. Задивилася на завислі кетяги акації. Пахнуть вони густо, медово. Бджоли гудуть, обліплюють біло-рожевий цвіт. Десь із глибини урочища соловей подає голос. Кажуть, меншає на світі солов'їв. Невже планета справді прощається з цим сіреньким, самобутнім, найніжнішим своїм поетом? А з ким же ділити оте почуття, що підіймається, росте в тобі, хоча й не знаєш, для кого? Незвичайний стан переживає душа в цім давнім урочищі. Ніби п'янить самий дух акації, від нього аж чадієш, умліваєш, поринаєш у безміри якогось блаженства. Марися змружує очі, і одразу ніби зникає все, тане. Маєш над собою лише цей дивний світ, зітканий із золотавості сонця й клубків білого, обліпленого бджолами цвіту. Досягається якась не знана раніш гармонія, сонце розлилося, і сама ти вже ніби розчиняєшся в солодкій млості природи, в її запашистих медах… Зовсім заплющуєш очі, і тоді тебе нема, життя розтануло, світ зіллявся — на місці сонця вирує в небі тільки жовто-бура гаряча туманність, сповнена пахощів цвіту й золотої бджолиної музики.

Объяснение:

Рідня - [р'ідн'а], 5 б, 5 зв, 2 склади, 2 наголош., голосні звкуки: і, а; приголосні звуки: р, д, н.
[р]-м'який,сонорний;
[д]-твердий, двінкий;
[н]-м'який,сонорний.
Сережка - [сережка], 7б, 7зв, 3 склади, 2 наголш., голосні звуки: е,а;
приголосні: с, р, ж, к.
[с]-глухий,твердий;
[р]-твердий,сонорний;
[ж]-дзвінкий,твердий;
[к]-глухий,твердий.
Швидкий - [швидкийі], 7б, 8зв, 2 наголош., голосні звуки: и,і; приголосні звуки: ш,в,д,к,й.
[ш]-глухий,твердий;
[в]-сонорний,твердий;
[д]-дзвінкий, твердий;
[й]-сонорний,м'який.
Легко - [лехко], 5б, 5зв, 1 наголош., голосні звуки: е,о;
приголосні звуки: л,х,к.
[л] - сонорний,м'який;
[х[ - глухий,твердий;
[к] - глухий,твердий.
Молотьба - [молод'ба], 8б, 7зв, 3 наголош., голосні звуки: о,а; приголосні звуки: м,л,д,б.
[м] - сонорний,твердий;
[л] - сонорний, твердий;
[д] - дзвінкий, м'який;
[б] - дзвінкий, твердий.

Нещодавно тато приніс додому ялинку - пухнасту красуню. Вдома відразу запахло лісом та святом. Яка вона гарна, ця ялинка! Густа, зелена, з широкими лапатими гілками, вкритими хвоєю. Ми поставили її у куточок кімнати та почали прикрашати. Лісова красуня поступово перетворювалася на Різдвяну ялинку - не тільки атрибут Різдва та Нового року, але й символ вічного життя та переможного Божественного світла. Тепер стоїть ця ошатна красуня, рясно прикрашена іграшками та гірляндами, і неможливо не посміхнутися, дивлячись на неї.