Службова частина мови, що виражає залежність іменника, числівника, займенника від інших слів у словосполученні та реченні, називається Яка частина мови не належить ні до самостійних, ні до службових

Службова частина мови, що виражає залежність іменника, числівника,

займенника від інших слів у словосполученні та реченні називається частка

Яка частина мови не належить ні до самостійних, ні до службових

Вигук

Объяснение:

Відповідь: прийменник та вигук

-Добрий день, друже!
-Привіт, Сашко!
-Як твоï справи? Чим займаєшся?
-В мене все добре. Я відремонтував свій велосіпед і після обіду збираюсь до річки.
-Здорово! Ти ïдитимеш один чи з ким-небудь?
-Оце ж і телефоную до тебе, щоб запросити з собою. Ну як тобі?
-Я згоден, але треба спитати дозволу у батьків. І мені ще наказували купити у супермаркеті печиво.
-Добре, запитуй в батьків, а я почекаю на тебе.
- Ти встигнеш пообідати?
-Да, зараз мене вже кликають до столу.
-Як тільки звильнюся, я зателефоную до тебе.
- Бувай,чекатиму!
-До зустрічі!

Улітку багато людей задіяні у праці на полі. Хто догляда овочі, хто косить траву, а хто вже збира перші врожаї. Відпочиваючи за містом, я часто гав за такими працьовитими людьми і мені дуже подобалась їх старанність. Наприклад, ви можете запитати: "Що може зацікавити у праці звичайного косаря?". Та чи знаєте ви - наскільки, це клопітка робота? Тільки но сонце починає сходити на небі, а косар вже прямує на своє поле. Спочатку він обходить і обдивляється траву, вибирає з неї гілля, що можє заважати і починає точити косу. До роботи він приступа завзято і починає прокошувати невеликі рядки один за одним відкидаючи траву в один бік. Під час замаху косар стоїть прямо і опирається на одну ногу. Працює  довго, майже до обіду, без перепочинку, а опісля знову береться за діло з тією самою енергією. Я дуже поважаю таких людей, за їх силу і характер.