Правильно напишіть частки: аби куди, ідибо, тільки що, ані трохи, ні кого, нів кого, де інде, що ж до, що то за, то ж, чим далі, чим дуж, що доби, ні би, мов би, ато ж, мав би, яка сь, хто зна де, тим-то, хіба що, вони ж, ні з ким, всеж таки, скажиж бо, що року, зайшла б, яко мога, чимби то, як найкращий, як най довше, що як найшвидше, все-таки, взяв би, таки-зробив, будь хто, важкий таки, десь інде.

аби-куди, іди бо, тільки що, анітрохи, нікого, ні в кого, деінде, що ж до, що то за, тож, чим далі, чимдуж, щодоби, ніби, мовби, атож, мавби, якась, хтозна де, тим-то, хіба що, вони ж, ні з ким, все ж таки, скажи ж бо, щороку, зайшла б, якомога, чим би то, як найкращий, як найдовше, що якнайшвидше, все-таки, взяв би, таки-зробив, будь-хто, важкий-таки, десь-інде.

"Сонце сходить,то й ніч близенько"-казала моя бабуся колись мені,коли я була маленька і це було у неї в селі.Я завжди її любили,а ці ніжні бабусині слова завжди згадувалися у мої голові,як найкращі спогади дитинства.
У мене народилася донька.Зараз їй 5 рочків.
-Доню,час лягати спати!-промовила я
-Мамо,я не хочу
-Сонце сходить,то і місяць близенько-промовила я
-Мамо,а сонечко теж рано лягає спати?
-Доню,так...Воно завтра раненько встане і буде будити усіх людей своїм світлим волоссям.
-Добре,мамо.До браніч.
-До браніч,сонечко.
Вмить ці слова стали не тільки мені близькими,а й моїй доньці.Колись вона їх також згадає.

Як усе те давно було... І чи взагалі було?

Швидко ж забувається тяжке і страшне пережите людиною! А от широке пшеничне поле, витолочене танками, грузовиками та самоходами, обняте жахною загравою на якому молодий лейтенант Максим Дробот із снайперською гвинтівкою в руках задихався повітрям, отруєним від вибухів мін та снарядів, мабуть ніколи не забудеться. І от у цей час Максим побачив на дозрілому, незжатому полі три довгі колоски пшениці, що вирізнялися з-над усіх. Міцні, заярілі вони височіли над ланом, пружно тяглися колючим вусами до сонця... Вогонь підбирався все ближче й ближче, полохливі язики полум'я то здіймались з повітря, то падали ниць, розвихрюючись, випалюючи довкола усе до чорного тла. А колоски стояли!

Р.s: вибачте, якщо щось не так