‼️ ‼️(Переписати текст, виправити помилки: Зняти риску(написати разом чи окремо чи через дефіс на місці крапок поставити відповідну букву;поставити пропущені розділові знаки). Я люблю своє місто зате що воно пер...повнене людьми. Іноді їх так багато що воно нагадує мені скелю посеред океану обліплену з /усіх / усюд птахами. Але коли/б воно (3-c--)порожніло, то я того/ж дня залишив/би його, бо не/має мабуть нічого потворнішого як порожнє місто. Шануй і люби їх своїх людей місто, без них ти всього/на/всього пам'ятник з побляклими епітафіями (написи на памятниках). Даруй мені місто але найбільше ти мені подобаєш...ся в/будень. В/ранці ти нагадуєш мені молоду людину (c, 3-)повнену віри й снаги в/полудень, ти (c, 3-)кидаєшся на пр...фронтовий табір, у якому для воїнів настає св...ящен...ий час обіду біля кашо/варень а в/вечері я бачу, як ти (c, 3)томившись за день трішки старієш і мудрієш..
Ответы
З давніх-давен українська сім я відрізнялася різноманітними традиціями і особливостями. Та якщо порівняти сучасну українську сім ю з минулими, неодмінно помітно зміни. Теперішні сім ї не використовують суворі методи виховання. І це має свої пріорітети. Відносини дітей з батьками стали більш легкими.Ще з давніх часів чоловік вважався господарем у хаті.
Він займався важкими хатніми справами, добував їжу.
Одним словом - вирішував всі важливі питання.
З часом його роль послабилася, адже на зміну жінкам, які були посбавлені прав, прийшли сильні і хоробрі. Як кажуть "І коня зупинить, і у палаючу хату війде".
Не дивлячись на зміни, чоловіки і надалі вважаються головними і родині.
Він займався важкими хатніми справами, добував їжу.
Одним словом - вирішував всі важливі питання.
З часом його роль послабилася, адже на зміну жінкам, які були посбавлені прав, прийшли сильні і хоробрі. Як кажуть "І коня зупинить, і у палаючу хату війде".
Не дивлячись на зміни, чоловіки і надалі вважаються головними і родині.
Багатий дивується, чим бідний годується.
Багачеві ведеться, бо йому й півень несеться.
Краще переконувати словами, ніж кулаками.
Біда – великий учитель.
Біда не ходить лісом, а між людьми.
Тиха вода береги ломить.
Два гриби в один борщ – то забагато.
Таке життя, як моє, не варте й печеної цибулі.
Кривда людська боком вилазить.
Слово біжить, а письмо летить.
Причепили ще й гіркого до лихого.
Довгі бруньки на деревах – спізниться літо.
Літо з дощами – осінь з грибами.
Багато зимою інею – на врожай.
Сонце на літо, а зима на мороз.
Проземлю піклуйся – золотим зерном милуйся.
Зимою день малий, нитка довга, а весною день великий, а нитка коротка.
Орачеві земля – мати, а ледарю – мачуха.
Яка пшениця, така й паляниця.
Ліс великий, а путнього дерева не знайдеш.
Багачеві ведеться, бо йому й півень несеться.
Краще переконувати словами, ніж кулаками.
Біда – великий учитель.
Біда не ходить лісом, а між людьми.
Тиха вода береги ломить.
Два гриби в один борщ – то забагато.
Таке життя, як моє, не варте й печеної цибулі.
Кривда людська боком вилазить.
Слово біжить, а письмо летить.
Причепили ще й гіркого до лихого.
Довгі бруньки на деревах – спізниться літо.
Літо з дощами – осінь з грибами.
Багато зимою інею – на врожай.
Сонце на літо, а зима на мороз.
Проземлю піклуйся – золотим зерном милуйся.
Зимою день малий, нитка довга, а весною день великий, а нитка коротка.
Орачеві земля – мати, а ледарю – мачуха.
Яка пшениця, така й паляниця.
Ліс великий, а путнього дерева не знайдеш.
Ответить на вопрос
Поделитесь своими знаниями, ответьте на вопрос:
Популярные вопросы в разделе
Провідміняти іменники касир та лікар в однині та множині.
Автор: vtarasyuk
Спільно кореневі слова до слів: долоня, портрет, ящірка
Автор: adminkuncevo
Невеликий твір на тему: «Найкомфортніше місто України»
Автор: Kashirina
Что тут поставить , , олов.. яний, , это украинская мова
Автор: yurassolo747
Help me please(P.s. могу в ответ))
Автор: verkop9
Я люблю своє місто за те, що воно переповнене людьми. Іноді їх так багато, що воно нагадує мені скелю посеред океану, обліплену з усіх усюд птахами. Але коли б воно спорожніло, то я того ж дня залишив би його, бо немає, мабуть, нічого потворнішого, як порожнє місто. Шануй і люби їх, своїх людей, місто, без них ти всього-на-всього пам'ятник з побляклими епітафіями (написи на пам'ятниках). Даруй мені, місто, але найбільше ти мені подобаєшся в будень. Вранці ти нагадуєш мені молоду людину, сповнену віри й снаги, в полудень ти скидаєшся на прифронтовий табір, у якому для воїнів настає священний час обіду біля кашоварень, а ввечері я бачу, як ти, стомившись за день, трішки старієш і мудрієш...