Подані іменники поставте у потрібному відмінку, розкриваючи дужки. Поясніть особливості вживання відмінкових закінчень. Віддати належне (майстер, робітниця, батько, керівник Прийти в гості до (ювіляр, Надія, перекладач, сестра, слюсар, дочка, директор, пісняр, теща). Спеціальний одяг на (школяр, робітниця, перукар, друкарка). Іти (коридор, пуща, бульвар, площа, пустир, вулиця). Завдати збитків (Віктор, фабрика, Ігор, завод, країна, край). Боротися з (ворог, зброя, пожежа, вітер, негода, приятель, друг). Покластися на (брат, господар, доля, лікар). За (вежа, земля, календар, огорожа, завдання, ніша, інвентар, звичай, буквар, вантаж, машина). Вправа 3 Поставте подані іменники в родовому та орудному відмінку однини. Поясніть їхній правопис. НАПРИКЛАД : Ніжність - ніжності, ніжністю Домовленість, подорож, цінність, діяльність, свідомість, безліч, мораль, якість, потужність, заборгованість, галузь, промисловість, доповідь, власність, вартість, піч, рентабельність, звітність, верф, продуктивність, прибутковість, розкіш, відповідальність, велич.

Віддати належне майстру, робітниці, батьку, керівнику. Прийти в гості до ювіляра, Надії, перекладача, сестри, слюсара, дочки, директора, пісняра, тещі. Спеціальний одяг на школяра, робітницю, перукаря, друкарку. Іти коридорем, пущею, бульваром, площею, пустирем, вулицею. Завдати збитків Віктору, фабриці, Ігореві, заводу, країні, краю. Боротися з ворогом, зброєю, пожежею, вітром, негодою, приятелем, другом. Покластися на брата, господаря, долю, лікаря. За вежею, землею, календарем, огорожею, завданням, нішею, інвентарем, звичаєм, букваром, вантажем, машиною.

Вправа 2

Домовленістю , подорожю, цінністю , діяльністю, свідомістю, безліччю, мораллю , якістю, потужністю, заборгованістю галуззю, промисловістю, доповіддю, власністю, вартістю, піччю, рентабельнністю, звітністтю, верфю, продуктивністю, прибутковістю, розкішшю, відповідальністю, величчю.

Толя — син хазяїна будинку, у якому жила родина Федь­ка, — був дитиною ніжною, делікатною та смирною з “не­винними синіми очима”. Завжди чистенький і чепурненький, він зовсім не мав нахилу “до Федькових забав” і ста­вився з погордою до мужицьких дітей. Але якась невідома сила тягнула його до халамидника. Толя — хитрий і підступний: він підбив Федька на ризиковану подорож по кризі, мріючи про те, що той злякається, а хлопці з нього посміються. А інша його вада — заздрість — штовхає його самого на кригу. Федько рятує Толю, ризикуючи власним життям, а цей брехун ще й звинувачує його в тому, у чому був винен сам. Бешкетник виявився справжнім героєм і благородною людиною: хлопець збрехав перший раз у житті, щоб захис­тити зляканого Толю від розгніваного батька, але заплатив за своє благородство надто дорогою ціною — власним життям. Толя навіть після смерті Федька не відчуває власної вини, навіть забирае чижика, збрехавши матері хлопця, ніби виграв його. Він підлий і дріб’язковий. Толя — егоїст, який думає тільки про себе, його не цікавлять почуття й думки інших, він не знає, що таке честь, совість, благородство, що значить бути справжнім другом. Йому притаманні підлість, брехливість, хиткість, зрадливість, заздрість, пихатість та егоїзм. Я впевнений у тому, що в Толі ніколи не буде друзів, і мені б дуже хотілося мати такого чесного, благородного й сміливого друга, яким був Федько.

Кожна пора року по-своєму красива. Осінь відрізняється найрізноманітнішими кольорами.  Йдеш по лісі а під ногами шелестять пожовклі листя. На деревах, ще видно жовтогарячі та золоті листочки. Мені подобається прогулятися в парку свіжого осіннього дня, коли над головою синіє безмежне небо, а де-не-де поміж гілок червоніють ягоди горобини.Така барвиста пора осені настає раптово та швидко минає. Дні поступово сіріють, все частіше ллються дощі. Небо опускається нижче, листя стає коричневим і падає нам під ноги.Загалом, осінь чарівна і неповторна. Вона дивує нас кожного року і зустрічає привітними шелистами листочків