Записати речення, вставивши пропущені букви та розставивши розділові знаки Краю рідний краю кращого за тебе я в ж..тті не/знаю! О краю рідний мій Твої ст..пи бе..краї… Твою красу ні/з/чим я не/зрівняю, подібного тобі не/має на з..млі!

Краю, рідний краю, кращого за тебе я в житті не знаю! О краю рідний мій! Твої степи безкраї… Твою красу ні з чим я не зрівняю, подібного тобі немає на землі!

як часто ми говоримо про щастя, бажаємо один одному, прагнемо до нього, мріємо про нього. а що таке щастя? як визначити його сутність, дати йому характеристику, описати його?

одного разу я замислилася над цим і прийшла до наступного висновку: щастя — це не стан душі, не предмет і навіть не виконане бажання. це особливий стан внутрішнього світу людини. це ейфорія почуттів, емоцій, неймовірної радості і блаженства. такий стан можливий при виконанні якогось дуже сильного бажання, при досягненні якоїсь давно-давно бажаної мети. а людській натурі властиво ставити завданням виконання якихось бажань.

і що ми називаємо щастям: виконання бажання або досягнення поставленої мети? а бажаємо ми часто грошей, влади, багатства, вдалого заміжжя. але як же часто ми потім розчаровуємося. і досягнення якихось земних бажань не приносить нам очікуваного щастя, або воно буває недовгим. у тому й особливість цього почуття: що частіше ми ставимо мету, чим швидше її досягаємо і чим частіше виконуються наші бажання, тим слабкіше відчуття радості. за інерцією ми продовжуємо чогось бажати і до чогось прагнути, а радості від досягнутого все менше і менше.

на мій погляд, відчуття щастя треба культивувати, штучно створювати в самому собі цю ейфорію почуттів, використовуючи для цього найнезначніший привід, найнезначнішу, але приємну подію. одним словом, навчитися радіти життю і бути ним задоволеним, незважаючи ні на які труднощі і негаразди.

є люди (їх, правда, небагато), які мають таку властивість душі від народження. це завжди просвітлені обличчя, це люди, красиві душею і тілом в будь-якому віці. таким людям, щоб добре виглядати, немає необхідності робити пластичні операції, слідувати якимось режимам, дієтам. вони завжди доброзичливі, з ними легко і приємно спілкуватися, вони немов світяться зсередини від щастя, заражають своїм оптимізмом оточуючих. для них абсолютно не важливо, на якому щаблі соціальних сходів вони стоять, де вони живуть, що мають.

якщо ми навчимося жити і сприймати світ так, як вони, то людство зробить величезний крок на шляху до досконалості, а сама людина не буде загрозою навколишньому світу, зможе позбутися багатьох своїх хвороб, стане чистішою і світлішою!

щастя — це життя! це сенс життя! заради чого і для чого живе людина — це і є щастя! якщо у людини немає в житті мети, то у неї не буде щастя!

  Вона стоїть і дивиться на мене. її погляд м'який, теплий, ніби підсвічений якимось яскравим світлом. Від неї йде доброта і ще... ще якась безпомічність. 
     Мама... матіночка... матуся... Безліч дорогих серцю слів можна сказати про маму. Вона єдина, хто пробачить усе, хто пригорне до себе та захистить у будь-якій ситуації. Ось зараз я стою, дивлюсь на неї і привітно посміхаюсь. На душі така приємна ніжність. 
     Матусині губи поступово розпливаються в таку знайому усмішку. От зараз матуся посміхнеться, і в кутиках вуст заграють сонячні зайчики. Я знаю кожну зморшку на її обличчі, кожну рисочку. Роздивляюсь уважніше маму: вона ще молода, в неї русяве довге волосся (в дитинстві я страшенно його скубла, але мама тільки сміялась), невеличкий носик з ледь помітною горбинкою (у мене теж), маленькі, рожеві, завжди усміхнені вуста і найкрасивіші очі в світі. Вони змінюють колір залежно від матусиного настрою. Іноді, коли я принесу зі школи . «10», вони зелені-зелені, коли не помию посуд, вони сірі, з гіркими нотками, які я добре відчуваю. Вони міняться, вони виграють якимось неземним світлом. 
     Моя матуся дуже весела, дотепна, жвава. Вона полюбляє одяг спортивного стилю. Джинси і светр — її найулюбленіші речі. Вся її постава видає людину енергійну. У кожному її слові і русі відчувається глибока внутрішня гармонія. Коли вона швидко йде, то її волосся, зібране в «хвостик», кумедно підстрибує. Я дивлюсь на матусю і радію, що в мене така добра, стильна, сучасна мама. Просто найкраща в світі!