Чого ж очікують українські громадяни з вадами здоров'я? А очікують вони, що нарешті буде підтверджено їхнє право на інклюзивну освіту, яке, за європейськими нормами, є невід'ємним правом кожного. Тож спробуємо розібратися: що таке реальна інклюзивна освіта, і чи дочекаються її громадяни з особливими потребами.
На перший погляд, ідея інклюзивної освіти дуже проста: дитина, що має вади здоров'я, навчається разом зі здоровими дітьми (як в усьому цивілізованому світі). Ані американця, ані німця, ані шведа давно вже не здивуєш тим, що деякі учні вранці поспішають до школи на інвалідному візку, або користуючись білою тростиною. Таке видовище стало для пересічного європейця таким звичним, що він просто не звертає на нього уваги. Давно є звичними пандуси, якими обладнані будівлі дитячих садків, шкіл та вищих навчальних закладів, а діти змалечку привчаються бути толерантними до колег по навчанню, які трохи інші на вигляд, але мають такі ж потреби, як і вони — отримати гідну освіту, що дозволить їм прожити гідне життя рівноправного громадянина.
Объяснение:
Поделитесь своими знаниями, ответьте на вопрос:
Напишіть висловлення в публіцистичному стилі (5-6 речень) на тему «Будьмо гідними своєї славної історії». у тексті використайте відокремлені додатки. Підкреслити їх.
ответ:Нашим життям керує мотивація, адже це те, що змушує рухатися вперед. Усі ми чогось прагнемо, ставимо певні вимоги, як того чи іншого домогтися. Тому в усіх нас різна мотивація й різні шляхи її здійснення. Без неї наша робота не буде результативною.
Кожен етап життя має свої важливі завдання і свої мотиваційні мотиви. Для студентів, та ще й коли сесія, – це успішно скласти всі заліки та іспити. Тому їхня мотивація пов’язана з навчанням, із бажанням бути успішними, розумінням потреби саморозвиватися, здобути якісну освіту, а згодом – хорошу перспективну роботу.
Виявляється, що тема мотивації була наскрізною у дослідженнях багатьох психологів. В одних ідеться про порядковість здійснення різних мотиваційних прагнень (піраміда Маслоу), у других – про потреби успішності, приналежності й влади, які вивчав Девід Мак Клелланд, у третіх – про задоволення чи незадоволення наших потреб (теорія Герцберга), ще в інших – про теорію очікувань (дослідження Врума) чи теорію справедливості Адамса.
Кожен із цих дослідників виділяє найважливіший чинник, який, на його переконання, найбільше мотивує. Так і є в житті. Тому не дивуймося, що когось із нас мотивує бажання реалізуватися, когось – аби його похвалили чи фінансово винагородили, ще когось – страх бути покараним чи зазнати краху в очах оточення.
Отож, мотивуймо себе, залежно від свого світогляду і розуміння власних потреб та пріоритетів.