1. Позначити речення, у якому є поширене звертання (розділові знаки пропущено): А Яка ти розкішна земле весело засівати тебе хлібом. Б Ластівочко звідкіля ти прилетіла? В О слово рідне орле скутий! Г Мамо зваріть супу! 2. Позначити речення, у якому є вставне словосполучення (розділові знаки пропущено): А Якщо козаки бачили в морі турецьку галеру їхні чайки миттю шикувалися у формі півмісяця. Б Кажуть сніг у полі – хліб у коморі. В Даруйте на слові мені важко вас зрозуміти. Г Вирішили ми з паном, або вирішив пан зі мною, впіймати того клятого сома! 3. Комами з обох боків треба відокремити звертання в реченні (розділові знаки пропущено): А Рідна мово без тебе ніхто я мов підрізаний вітром листок. Б Понеси мене на крилах радосте моя. В Старі дуби вам за осінь. Г Не сумуй вербо моя похила що багряним листям одшуміла осені пора. 4. У реченні Срібним маревом повиті, коло сіл стоять тополі означення відокремлюється, тому що… А Поширене, стоїть після означуваного слова. Б Стосується особового займенника. В Відірване від означуваного слова іншими членами речення. 5. Позначте речення, у якому одиничний дієприслівник потрібно відокремити комою (розділові знаки пропущено: А Експрес летів поспішаючи. В Земля засинаючи п’є з вечірніх туманів. Б Могутні дуби стоять замислившись. Г Ліс ані шелесне завмерши. 6. Уточнювальним членом ускладнено речення (розділові знаки пропущено): А Високо в небі у прозорому надхмар’ї виблискували в променях сонця чайки. Б Коло самого дому ціле літо цвіли мальви. В Увечері за ставком як солодко співає соловейко. Г У травні на Хрещатику каштани білим цвітом пишаються.

То гарний біль і сумна радість приходять з глибини ,як нагадування про вічність, і нема спину цьому безконечному токові ,що наче кров переливається в людей і пише на їхніх душах свої письмена.

скл  розп неокл двоскл пош повне  ускл порівняльним зворотом

біль радість-підмети   приходять-прис

кров-підмет  переливається  пише-прис

то,з,про,на-прийм

 гарний,сумна,безконечному-прикм

біль,радість,глибини,нагадування,вічність,спину,токові,кров,людей,душах,письмена-іменники

і,як,що-спол

приходять,переливається,пише-дієслово

цьому,їхніх,свої-займ

нема,наче-присл 

Кожна людина несе відповідальність навіть за ті вчинки, які вона не зробила. Бо якщо вона – частина суспільства, то відповідальність падає також і на неї. Від цього нікуди не дітись. Хоча це й деякою мірою не зовсім справедливо, однак без цього неможливо досягнути поставлених цілей, вивести спільноту на вищий рівень моральності. Ми звикли жити погано і не можемо повірити в те, що наше життя якось можна покращити. Нам не вистачає віри, що ми самі маємо владу над нашею долею. То про яку тоді відповідальність можна говорити?! Гадаючи, що кожен відповідає сам за себе, нам живеться легше. Але насправді це не так. Кожен відповідає за вчинки, ідеї, принципи суспільства, у якому він живе. З цим можна не погоджуватись, в це можна не вірити, але такі наша невіра ще більш підтверджують мою теорію. Людина найбільше боїться трьох речей: старості, смерті і відповідальності. Та якщо із першими двома фобіями не можна боротися, то із боязнею відповідальності можна і треба вести боротьбу. Інакше така наша безхребетність може призвести до втрати особистості, чого нам усім дуже не хотілося б. Працюймо над собою і не забуваймо про те, що ми - лише тінь того, ким ми маємо бути.

Подробнее - на -

Объяснение: