У реченні Там на зеленій лавці обкладені дердиною сперши голову на руки сидить білява панночка(М. Коцюбинський) уточнювальним членом речення є... (розділові знаки пропущені) А) тамБ) на зеленій лавціВ) обкладеній дердиноюГ) сперши голову на рукиДо ть будьласк​

Відповідь:

Б) на зеленій лавці

Тоню охоплює лихоманкове збудження, дріж, трепет, що це вони з Віталиком аж куди добулися, одні-однісінькі опинились на цьому острівку, як робінзони, де їх оточує химерне залізне бескеття. (О. Г.)

Це складне, складнопідрядне речення з кількома підрядними. Головне речення (прочитується): Її охоплює лихоманкове збудження, дріж, трепет.
Перше підрядне речення — ...що це вони з Віталиком аж куди добулися, одні-однісінькі опинились на цьому острівку — стосується головного речення в цілому і має причинове підрядне значення. Сполучник що тут не типовий для приєднання обставинного підрядного причинового речення.
Друге підрядне речення — де їх оточує химерне залізне бескеття — має подвійну залежність від головного, бо воно може координуватися двома питаннями опинилися де? і на острові якому?, тобто підрядне речення нібито може бути чи обставинним місця, чи означальним; більше граматичних підстав вважати його означальним, бо дієслово опинилися вимагає свого поширення обставиною на острові, а до неї ужито означення — підрядне речення.
Граматична схема речення така:

   Кожна людина має в житті свою мету. У більшості вона одна – знайти своє кохання. Та ми часто не помічаємо, що самі будуємо перешкоди на шляху досягнення цілі. Ви запитаєте як? Та людина просто починає гнатися за порожньою зовнішністю, а не за багатою душею. Нині ми гаємо і таку  проблему, що батьки молодих людей із заможних родин аж ніяк не хочуть чути про одруження своєї доньки хлопцем із незаможної родини. Виходить у стосунках кохання не головне ?      

Видатна письменниця Ольга Кобилянська у своєму творі «Земля» піднімає одвічну проблему засудження батьками кохання молодих людей із різних, за грошовим статусом, сімей. Івоніка Федорчук хоче одружити свого старшого сина з нелюбою йому Парасинкою тільки тому, що їхні наділи «граничать між собою, становлять одну рівнину, їх сила однакова». Але Михайло йде на конфлікт з батьками, бо дійсно кохає Анну, не зважаючи на те, що вона бідна наймичка. Покохавши бідну дівчину Михайло готовий зректися навіть спадкової землі і податися в місто з коханою, якщо батьки не дадуть їм благословення.    Неможливо також  оминути талановиту комедію Івана  Карпенко-Карого «Хазяїн». По при висміювання людської пристрасті до збагачення автор також звертається до проблеми кохання за розрахунком. Усі помисли Пузиря спрямовані на одержання прибутків, і він дає фальшиву згоду на шлюб своєї доньки Соні і вчителя Калиновича, лише заради власної вигоди. У питаннях кохання і шлюбу Соня сміливо й рішуче відстоює своє право на щастя. Вона обрала собі нареченого, не через гроші (звичайний вчитель – небагатий), а за покликом серця. І вона згодна вийти за нього заміж, навіть коли батько не дасть на це дозволу.      Отже, кохання – це світле почуття, що для декого стає сенсом життя, і дійсно, у стосунках воно найголовніше: люди ладні віддати всі багатства і статки, заради того, щоб бут з коханою людною.