Синтаксичний розбір город ровом обкопаний дерева глиною замазані​

С незапамятных времен курица у людей была предметом шутливых насмешек. Она не летает, хотя имеет крылья, не вьет гнезда, боится воды, не видит в темноте, пуглива, глупа. Недаром говорят, что рак — не рыба, а курица — не птица. Отсюда и выражения: «курам на смех» (даже глупые куры и те смеются); «мокрая курица» (о человеке, имею­щем жалкий вид); «нацарапал, как курица лапой» (о неразборчивом почерке); «куриная память» (о забывчивом человеке); «раскудахтался, как курица» (о болтливом человеке); «бродят, как куры» (о праздных зеваках, бестолково слоняющихся туда-сюда).
Хорошо смеется тот, кто смеется последним — крыл. сл. Выражение это принадлежит французскому писателю Жану Пьеру Флориану (1775 1794), употребившему его в басне «Два крестьянина и туча»

       Скласти твір-опис улюбленого мясця відпочинку пропоную так:

       Моє улюблене місце відпочинку – хвойний ліс за містом. Це по-справжньому чарівне місце. У лісі чимало хвойних дерев. Всі вони дуже гарні. Аромат у цьому місці стоїть неймовірний, адже хвоя має свій особливий запах. У лісі є чимало галявинок, на яких люди можуть розташуватися для відпочинку.

      Якщо пройти лісом близько двох кілометрів, то можна вийти до річки. Проте до неї треба спускатися вниз. Краєвиди у цьому місці відкриваються дійсно чудові. Видно протилежний берег річки, на якому не живуть люди. Скалистий берег, ялинки та сосни, синя річка – все це дозволяє душі надихнутися природою, відпочити від поспіху міста. Хвойний ліс – розкішне місце для відпочинку.