Познач речення у якому відсутній відокремлений член. А) Багрянцями осені вкрилися дуби, дні стоять сонячні, по всьому узліссі розпалахкотілись дуби. Б) Над падаю, над річкою, що вилами внизу, і в ущелинах гір ворушилися тумани, підіймаючись помалу-помалу, ніби с В) Високо в небі, розкинувши могутні крила, кружляв степовий орел, читав на здобич. Г) Високий і ставний, світлий з лиця і з темним волоссям, з тонкими бровами-дуже гарний був княжич Ярополк. хел

Казка про осінь
Ось і настала осінь. Пора, яку ще називають золотою.
Довкола усе змінюється. Осінь, мов художниця, розмалювала дерева в жовто-червоний колір. Листя поволі опадає на землю. Трава висохла, стала темно-зеленою, можливо , десь коричневою. Птахи відлетіли в теплі краї, не чути їхнього голосного співу. Горобці злітаються на червону горобину та калину.
Людям осінь принесла щедрий урожай. У садах і городах доспіли овочі і фрукти.
Чарівниця осінь усе змінює на свій лад. Ось зелені листочки стали жовтими. А то й зовсім червоними. Як тільки пролетить вітерець, листя вкриває землю, кружляючи в осінньому танці.
Хоч восени багато птахів летять в теплі краї, високо в небі прощально махають крильми. Звеселяють нас горобчики, з лісів спішать синички, щоб люди себе знову змогли відчути помічниками пернатих друзів.
У садах наливаються соком пізні яблука на щедрий врожай. На поля виходять щасливі трударі, вони радіють цій порі.
По золотих деревах скачуть прудкі жовтогарячі білочки. Вони не мають часу сумувати: грибів, горішків вдосталь, щоб зробити зимові запаси.
Чарівниця осінь золотою палітрою навіює надію, бо потім знову настане весна.

1. З мокрих дерев рідко скапує вода, не струшена з ночі. (поширене означення стоїть після означуваного слова, ставиться кома).
2. Невеличке і  чепурненьке,  простяглося село Меркуші поміж рівним полем і широкими луками. (означення відділені від означуваного слова іншим членом речення, ставиться кома).
3. Полини, при­голублені ранковим сонцем, погойдувалися та срібли­лись. (означення стоїть після означуваного слова, ставиться кома).
4. Продовжуючи йти швидко, він внутріш­ньо уповільнив ходу, затриманий незвично синіми стовбурами дерев, опушених снігом. (означення стосується особового займенника, ставиться кома)
5. Тільки димарі, обмиті лихою годиною, напівзруйновані,  стояли, як німі свідки нещастя. (означення стоїть після означуваного слова, ставиться кома).

На письмі відокремлені означення, як правило, виділяються комами. Якщо відокремлене означення має виразне експресивне значення, воно може виділятися за до тире.