Прочитайте текст. Виконайте завдання 9-11 до нього1) Коли йдеться про майстерність письменника, про його підготовленість до відповідальної творчої праці, коли хочемо визначити справжність таланту, то неодмінкою ознакою тут буде, мабуть, саме це: молодий митець повинен вслухатися в мову народу, душею сприймати народне слово, його багатобарвність, розмаїття, красу, часом глибоко приховану. (2) Не було випадку, щоб видатний твір літератури був написаний сірою мовою, щоб вдалось його вибудувати словами зужитими, знебарвленими. (3) Убога стилістика найчастіше е породженням убогої думки. (4) Ставитись до мови творчо, сміливо, але й з безмежною відповідальністю - це чудово вміла робити наша класична література. (5) Досвід ї вчить, що найвища майстерність художника слова -у його вірності життевій правді, яка вбирає в себе правду народної мови, засвідчену і в пісенному ліризмі, і в гуморі, і в згустках афористичної мислі (За О. Гончарем 9. Речення в тексті ускладнено всіма поданими компонентами, ОКРIМ А поширеної прикладкиБ однорідних обставин В відокремленого означення Г вставного слова 10. У тексті є всі види речень, ОКРIМ А складносурядного Б складнопідрядного В безсполучникового Г Зробіть синтаксичний розбір речення з різними видами зв'язку, побудуйте його структурну схему.​

1.Б.
2.Б.
3.А.
4.А.
5.А.
6.А.
7-8.Г.
9.В.
10. Н. Дев'ятсот п'ять
Р. Дев'ятиста п'яти
Д. Дев'ятиста п'яти або Дев'ятьомста п'ятьом
Зн. Дев'ятсот п'ять або Дев'ятиста п'яти
Ор. Дев'ятиста п'ятьма або Дев'ятистами п'ятьома
М. на Дев'ятмста п'яти або Дев'ятьохсот п'ятьох
11. Вісімдесят, Восьмиста п'ятдесяти.
12. -Привіт, Орисю, о котрій завтра йдемо гуляти?
- О третій у мене секція.
-Ти відвідуєш секцію?
-Так, я вчуся дзюдо.
-Вражає. О котрій тренування закінчується?
-О п'ятій.
-Тоді о шостій чекатиму тебе біля Торгового Центру. Згода?
-гаразд.

Мій дідусь Іван сидить на чолі великого овального столу у просторій залі свого будинку. За цим столом щороку збирається його велика родина на сімейні урочистості. Діти, онуки, правнуки… Всі ми вважаємо за велику честь знаходитися в цьому домі за одним столом. Сьогодні діду виповнилося 85 років. Він гарний: високий, ставний, з абсолютно сивою, але пишною шевелюрою, яскравими синіми очима. Одягнений у модний джемпер та дорогі джинси, замість краватки на ньому елегантна шийна хусточка, яка надає йому трохи легковажного, богемного вигляду.

Мій дід – успішна людина. Все, що він має, заробив своїми власними зусиллями, без участі «сильної волохатої руки». Він народився у глухому далекому селі, де не було ні електрики, ні радіо, ні навіть книжок  – взагалі нічого. Батько загинув на війні, коли хлопчикові  виповнилося шість років, залишивши сиротами чотирьох дітей. Напевно, зайве буде розповідати, як важко йому прийшлося у житті.

Та була в нього одна риса, яка й стала запорукою його життєвого успіху: наполегливість у досягненні своєї мрії. А мріяв тільки про одне – вивчитись. З свого Богом забутого села помандрував він до далекої незнайомої Москви. І там якимось чудом вступив до інституту. Вчитися було страшенно важко. Але здолав і науку. А потім почав працювати за фахом. Чесно працював. Він каже, що це й виявилося найскладнішим – бути завжди чесним і послідовним, ніколи не ставати на хибний шлях, приймати правильні рішення, не шкодувати себе, віддаватися обраній справі. Ось тоді й почав приходити успіх.

Отже, якщо спитати мого діда, в чому він полягає, той життєвий успіх, він вам скаже: працюй і не шукай легких шляхів. Все дуже просто.