Лікарі лікують хвороби, а здоров'я потрібно здобувати самому, перебудувати речення в пряму мову

Нещодавно ми з другом, який навчається у паралельному класі, поверталися разом зі школи.

— Що ви зараз вивчаєте з української мови? – запитав він мене.

— Вивчаємо тему «Вимоги до мовлення», – відповів я.

— Яка вимога, на твою думку, є основною? – знов поцікавився він.

— Я вважаю, що доречність.

— Чому ти так вважаєш? – здивувався мій друг.

— Перш ніж щось сказати, треба оцінити ситуацію спілкування. Важливо відчувати, чи доречно в кожному конкретному випадку вести розмову на ту чи іншу тему. Це стосується як побутового, так і ділового спілкування.

— Але хіба не змістовність є основною? Адже кожне висловлювання має бути підпорядковане основній думці, — не вгамовувався мій приятель.

— Якщо це тривала розмова, то так. Проте часто люди спілкуються, щоб просто обмінятися емоціями. У таких випадках основна думка може бути не конкретизована, – пояснив я.

Напевно, мені вдалося переконати друга у своїй правоті.

— Зрозуміло. Ти маєш рацію, – погодився він зі мною

Пам"ятаєте Елізу Дулітл із славнозвісної п"єси Бернарда Шоу "Пігмаліон"?  Ця проста англійська дівчина з передмістя Лондона, що продавала на вулиці фіалки, була майже зовсім неосвіченою, але навіть вона розуміла, що розпізнати людину дуже легко, почувши, як саме вона говорить. Скориставшись першою ж нагодою, вона твердо вирішила будь-що, попри всі труднощі, поліпшити свою мову. Вона мріяла стати справжньою леді і відкрити власну квіткову крамницю.

- Щоб стати поважаною людиною у суспільстві, треба володіти мовним мистецтвом, - скажемо ми, розвиваючи цю думку Елізи Дулітл, а також відомого мексиканського поета Октавіо Паса та багатьох небайдужих людей, які вболівають за долю своєї рідної мови.

А чи завжди впливає ступінь освіти носія мови на якість його мовлення? Щоб це зрозуміти, достатньо лише на півгодинки увімкнути телевізор. За цей час ви почуєте від дикторів, ведучих, від просто людей, від високоповажних людей, в тому числі – бізнесменів і депутатів парламенту стільки словесного бруду, що  стає соромно за стан освіти, вихованості, обізнаності людей щодо їхньої мови. Але ж переважна більшість із них  має вищу освіту, а багато хто й не одну! Складається враження, що їм не подобається мова, якою вони змушені говорити, що її насаджують штучно, примушують говорити мовою,  якою вони насправді не володіють.  

Я хочу сказати, що в нашій країні, на відміну від Англії 19 сторіччя, знання, а точніше незнання мови не є запорукою «успішного життя», тобто, можна стати заможним і щасливим, користуватися високим становищем та мати імідж поважної особи, не маючи навіть достатнього словникового запасу.  

"Людина вища за тварину здатністю до мови, але нижча за неї, коли негідно поводиться з мовою". Це сказав великий поет персидський Сааді, і з цим я згоден.