До ть будь ласка Установити відповідність між виділеними в реченнях займенниками і синтаксичною роллю, яку вони виконують. 1 Підмет А У всякого діла — свій початок. 2 Присудок Б Кожний на своє колесо верне. 3 Додаток В Кого почитають, того й величають. 4 Означення Г Я був не я.

б)Кожний на своє колесо верне

81. Літеру е (є) треба писати в обох дієсловах дійсного в рядку

а. можемо, знайдемо  

Літеру е (є) треба писати в обох дієсловах дійсного в рядку

г. дивуємося, граємо  

83. Закінчення ать ( ять) у 3 особі множини мають обидва дієслова рядка

а. сваритися, бачити  

84. Закінчення ать ( ять) у 3 особі множини мають обидва дієслова рядка  

б. стелити, хвалити

85. Помилку в написанні особового закінчення дієслова допущено в рядку  

б. хотять, знаєте  

86. Помилку в написанні особового закінчення дієслова допущено в рядку

б. сплють, стелять  

87. Правильно утворено форму наказового дієслова  

г. відповідати — відповідаємо  

88. НЕПРАВИЛЬНО утворено форму наказового в рядку

б. читаємо

89. Форму умовного дієслова вжито в значенні наказового в реченні  

а. Чи не приніс би ти мені підручника з біології?

90. Форму наказового дієслова вжито в значенні дійсного в реченні

г. Берімось краще до роботи, змагаймось за нове життя

Просте речення: 
За вікном тихо мете хуртелиця, примусивши всіх людей сховатися у будинках.

Розповідне, неокличне, просте, двоскладне, поширене, повне, ускладнене дієприсл. зворотом. 

За вікном - обставина, тихо - обставина, мете - присудок, хуртелиця - підмет, "примусивши..." - обставина. 

Складне: 
(1) Защебетав соловейко - (2) пішла луна гаєм.
Розповідне, неокличне, складне, безсполучникове.
1. Просте, двоскладне, непоширене, повне,  неускладнене. 
2. Просте, двоскладне, поширене, повне, неускладнене.

Защебетав - присудок, соловейко - підмет, пішла - присудок, луна - підмет, гаєм - обставина.
Схема: [ ] - [ ].