Складним є речення а) На небі потьмяніли і щезли сріблясті зірки б) На полі росло жито і колосилася пшениця в) Дощ пройшов і сів відпочити в садочку г) Сонечко виглянуло і знов сховалось за хмаркою

б)                                              

Объяснение:

На дворі осінь... Ось вже останній листочок падає з могутнього дуба, що величає під моїм вікном. Він стоїть поважно серед лип, кленів, каштанів та берізок - сестричок. 
   Клени одягнулися в рум'янець. Вони стоять, задумавшись, на галявині, немов сумують про те, що прийшов листопад і скоро на їхніх кронах не залишиться жодного листка. Іноді тихенько скидають своє різьблене листя різнобарвні липи. Раптовий порив вітру безжально зриває осінню красу з сумних беріз.
    Високо в небі вже давно  дзвінко прокурликали журавлі. Вони вже ,певно, ніжаться у сонечку цілими зграями і скоро полетять далі  на південь. Десь високо вгорі нещодавно перекликались дикі гуси. У рідних краях дуже холодно, і вони були вимушені відлетіти туди, де тепло. Тільки горобці, ще довго будуть  літати навколо і дзвінко цвірінчати, тому що їм нікуди поспішати, як і нам...

Відповідь:

1. Чужа душа – то, кажуть, темний ліс (“Маруся Чурай” Л. Костенко).

2. Навпаки, йому заздро дивились услід (М. Коцюбинський).

3. Ти мене, кохана, проведеш до поля, я піду — і, може, більше не прийду (М. Рильський).

4. І золо­тої, й дорогої мені, щоб знали ви, не жаль моєї долі молодої (Т. Шевченко.).

5. Додому я не йшов, а летів, бо, по-перше, міг похвалитися, що мама одразу має школяра не першої, а другої групи, по-друге, треба було збігати в ліс (“Гуси-лебеді летять” М. Стельмаха).

6. Там, кажуть, з гір усю країну видно (Леся Українка).

7. Мож­ливо, блискавиць крило ці горді коси заплело? (А. Малишко).

8. Теплий кожух, тільки, шкода, не на мене шитий (Т. Шевченко).

9. Будинок готелю був, по-перше, високий і міцної старовинної кладки, а по-друге, наріжний (О. Гончар).

10. Можна сказати, дочекалися свого свята (М. Стельмах).

Пояснення: