1. Укажіть складне речення з різними видами зв’язку. А Щоб затримати якнайдовше цвітіння, утримуйте рослини в якомога нижчій температурі або принаймні на ніч виносьте до прохолодного приміщення. Б День сонячний і прозорий, і хочеться, щоб йому не було кінця. В Ураз усе покращало біля мене: і ясени з блакитними тінями, і нагорблена клуня з чотирма вітрами, і скрипливі ворота, од яких піде в щось гарне моя дорога, і маківки, що бринять і бринять на городі, і навіть ледачі гарбузи, що повдягали різнобарвні сорочки та й, лежачи, вихваляються ними. Г Я довго лежу й слухаю, як дзвонить степ, як дзвонить у такт степу моє серце.

в) правильна відповідь

Як дитина відчуває себе серед людей-однолітків? Цікаве питання, точної відповіді на яке не знайти. Все залежить від певної дитини, її характеру, поведінки в суспільстві та наявності зв'язку з однолітками. Деякі, досить сором'язливі чи просто замкнені у собі діти, дуже важко переживають спілкування з однолітками чи навіть з людьми у цілому. Їм важко знайти спільну тему для розмов, відчувають невпевненість і дискомфорт в присутності інших, багато часу проводять насамоті чи займаючись улюбленою справою. Такі люди неговіркі. А деякі навпаки не можуть жити без суспільної уваги, без галасних балачок та компаній друзів. Вони активні в бесіді, жартують чи просто яскраво виражають власну думку. Такі люди люблять бути серед однолітків і ведуть себе разом з ними впевнено и спокійно, не думаючи про свої наступні слова і реакцію збоку співрозмовників на них.
Отже, на мою думку, це питання не має однозначної відповіді, бо відповідь є для кожної особи унікальною.

Неподалік від будинку, у якому проживала сім'я Давидових мешкала одна дуже цікава людина. Це був чоловік високого зросту і правильної постави, якого звали Андрієм. Не було в нього друзів, а родичі жили дуже далеко. Та була в нього дуже таємнича і дивна робота, про яку ніхто не здогадувався. Люди не дуже любили Андрія, адже він ні з ким не спілкувався, проте вони навіть не здогадувались, як він щовечора працює їм на користь. Щовечора, Андрій сідає за свій робочий стіл, який часто закиданий купами паперу, та починає набирати текст вступів до газет, статті до журналів, бодай і вірша свого напише, чи розповідь якусь. Отак, він може працювати неймовірно довго, хоч до ранку, поки не виконає свого завдання - спати не піде. А закінчивши роботу, як по традиціі, Андрій на своєму велосипеді вирушає кудисть майже на весь день. Ніхто й гадки не має, куді це він так радісно