УМАЛЯЮ НЕ БУДТЕ РАВНАДУШНИ

Поставити— поставьмо, постав, поставте, хай поставить, нехай поставлять.

Сказати— скажімо, скажи, скажіть, хай скаже, хай скажуть.

Сидіти— сидімо, сиди, сидіть, хай сидить, хай сидять.

Виконати— виконаймо, виконай, виконайте, хай виконає, нехай виконають.

Радіти— радіймо, радій, радійте, хай радіє, хай радіють.

Дивитися—дивимось, дивись, дивіться, хай дивиться, нехай дивляться.

Встати— встаньмо, встань, встаньте, хай встане, нехай встануть.

Нагріти— нагріймо, нагрій, нагрійте, хай нагріє, хай нагріють.

Рятувати— рятуймо, рятуй, рятуйте, хай рятує, нехай рятують.

Вставати— встаємо, вставай, вставайте, хай встає, нехай встають.

Піти— підемо, піди, підіть, хай піде, нехай підуть.

Організувати— організуймо, організуй, організуйте, хай організує, хай організують.

Порадити— порадьмо, порадь, порадьте, хай порадить, нехай порадять.

Вибачати— вибачаймо, вибачай, вибачайте, хай вибачає, нехай вибачають.

Вибачити— вибачимо, вибач, вибачте, хай вибачить, нехай вибачать.

Перевіряти— перевіряймо, перевіряй, перевіряйте, хай перевіряє, нехай перевіряють.

Перевірити— перевірмо, перевір, перевірте, хай перевірить, нехай перевірять.

Подивитися— подивимось, подивись, подивіться, хай подивиться, нехай подивляться.

Зважити— зважимо, зваж, зважте, хай зваже, нехай зважать.

Розв'язувати— розв'яжімо, розв'яжи, розв'яжіть, хай розв'яже, нехай розв'яжуть.

Свято, яке мені найбільше подобається
    Скажу відверто, мені довподоби Новий рік, що спокушає своїми мандаринками, подарунками, малюванням морозних візерунків. Цьогоріч не радію сильно, що пов'язано з відсутністю снігу. Надворі досить холодно, так що я палю у грубці. Як не крути, а свято наближається. Я чекатиму його, хоч би довго довелося чекати. 
     У Києві дітлахи ліплять снігову бабу, мов ніколи раніше цього не робили. Так вони чекали на сніг. Я святкуватиму вдома у сімейному колі, про що повідомила друзів заздалегідь. 
     На Новий рік є можливість перепочити від навчання, яке вже трохи набридло. Проте я не розслабляюся, бо необхідно опрацювати навчальний матеріал наступного семестру. Відсвяткую так, щоб була користь і радість.

     Життя - це безцінний дар, яким людина повинна донрожити навіть тоді, коли в ньому більше смутку, ніж радощів. Варто жити, щоб на землі залишити після себе слід глибокий, помітний. Так, життя Т. Шевченка, М. Коцюбинського, Лесі Українки, В. Стуса було несправедливо коротке. Але, можливо, наперекір цьому всім здійсненним у своєму житті вони настільки зуміли збільшити його цінність, що стали безсмертними, адже дні свідомого життя переплавлені в золоті рядки їхніх невмирущих творів. 
      Вибір сенсу життя, на мою думку, залежить від умов конкретного суспільства, задатків, нахилів та здібностей конкретної людини. І те, що одній людині здається безглуздим і марним, для іншої є безцінним.
      Псевдопатріоти не цінують життя, бо вони - диванна картопля. Це ті, хто вміє прекрасно говорити, замилювати очі, і нічого не робити задля блага свого краю. Тільки те й роблять, що переховуються від війни. Такі люди не бачать душею Україну і все, що вона добула.
       Незалежно від того, чи це військовий, чи лікар, чи учитель, на кожній людині лежить відповідальність за чиєсь життя. І якщо хтось халатно буде ставитися до своєї справи, не цінуючи життя інших, гріш ціна такій особі. Лише той гідний життя, хто не говорить про любов до Батьківщини, а працює і живе задля ї процвітання, примножуючи набуте.