Визначте стилістичну роль кличного відмінка в реченнях. 1. Народе мій, до тебе я ще верну (Д. Стус 2. Україно, ти для мене диво! І нехай мина за роком рік, буду, мамо горда і вродлива, з тебе дивуватися повік (В. Симоненко). 8. Яка частина мови називається прикметником? Які граматичні ознаки має прикметник? 9. Поставте подані словосполучення в орудному відмінку. Гаряча каша, блідолиций місяць, колючий кущ, найкраща пісня, складніша задача, вовча паща, дитяча іграшка, палюче сонце, достиг ла вишня, ледача вдача, цегляний гараж, захоплива подорож, дрібна комашня. 10. Запишіть подані прикметники в дві колонки: а) ті, що пишуться разом; б) ті, що пишуться через дефіс. Родо/відний, північно/східний, професійно/технічний, північно/ американський, праце/здатний, видовжено/загострений, тепло/ любивий, синьо/жовтий, світло/тонний, жовто/гарячий, олов’яно/ мідний, тьмяно/коричневий, синьо/окий, сніго/очисний, грушево/ яблучний. Якщо ви правильно виконали завдання, із третіх букв складеться початок прислів’я: «… курнику не уживуться». 11. Утворіть форми вищого і найвищого ступенів порівняння прикметників поганий, щирий, легкий. 12. Яка частина мови називається числівником? Розкажіть про групи числівників за значенням і будовою. 13. Поставте подані словосполучення в родовому, давальному й орудному відмінках. Сто тридцять вісім гімназистів, п’ятсот шістдесят три кілограми, сімсот вісімдесят п’ять гривень, двісті дев’яносто дев’ять днів, тисяча п’ятсот п’ятдесят років.

Пожежа у лісі (казка)

Було спекотне літо. Усі звірі і птахи відпочивали в затінку, чекаючи прохолодного вечора. Понад лісом проїхала машина. Водій викинув з вікна недопалок.

Згодом сонечко почало сідало за ліс, а птахи розпочали весело щебетати. В тім місці, де упав недопалок, з'явився маленький димок. Потім з диму з'явилося багаття. Але жителі лісу не бачили цієї біди, бо кожен займався своєю справою. Першими побачили вогнище дятли, які на старій груші добували їжу. Дятли зрозуміли, що прийшла біда у ліс, і вони чимдуж полетіли попередити всіх жителів лісу. Звірі почали збирати своїх дітлахів, щоб відвести в безпечне місце. Ліс палає, вогонь пожирає все на своєму шляху. А мама-зайчиха не знайде своє одне зайченя. Воно пострибало на галявину понюхати дзвіночки. Та ось мама побачила, що воно безтурботно гуляє, ухопила дитя і швидко побігла в безпечне місце.

А вогонь все палає, дерева та земля чорніють…

Не треба кидати цигарки, щоб не сталося лиха. Люди жорстокі, вони не задумуються, яку шкоду приносять природі.

Пожежа у лісі (казка)

Було спекотне літо. Усі звірі і птахи відпочивали в затінку, чекаючи прохолодного вечора. Понад лісом проїхала машина. Водій викинув з вікна недопалок.

Згодом сонечко почало сідало за ліс, а птахи розпочали весело щебетати. В тім місці, де упав недопалок, з'явився маленький димок. Потім з диму з'явилося багаття. Але жителі лісу не бачили цієї біди, бо кожен займався своєю справою. Першими побачили вогнище дятли, які на старій груші добували їжу. Дятли зрозуміли, що прийшла біда у ліс, і вони чимдуж полетіли попередити всіх жителів лісу. Звірі почали збирати своїх дітлахів, щоб відвести в безпечне місце. Ліс палає, вогонь пожирає все на своєму шляху. А мама-зайчиха не знайде своє одне зайченя. Воно пострибало на галявину понюхати дзвіночки. Та ось мама побачила, що воно безтурботно гуляє, ухопила дитя і швидко побігла в безпечне місце.

А вогонь все палає, дерева та земля чорніють…

Не треба кидати цигарки, щоб не сталося лиха. Люди жорстокі, вони не задумуються, яку шкоду приносять природі.