б творення поданих іменників розібрати слова за будовою, вказати морфеми, латинь, здійснення, звіробій, пасинок, ірраціональність, небеса, свербіж, мандрівник.

Кожна епоха дає свої поняття про цінності. Для епохи середньовіччя характерне матеріальне збагачення, для епохи Відродження — духовне зростання, для епохи сорокових років XX століття — завоювання і загарбання. З цього прикладу можна багато сперечатись, можна наводити докази і свідчення, але одне є незмінним, те, що не вимагає доказів, твердження, що найбільше багатство — хліб.

Коли хліба обмаль — його не може замінити ні золото, ні інші коштовності. Матеріальні блага нічого не варті, коли голодні їх виробники.

Звернімося до історії: Радянський Союз у 1933 році продавав хліб за золото, коли Україна гинула від голодомору. Недаремно старі люди такі заощадливі, бо вони пережили це страхіття. Моя бабуся, даруючи мамі свою каблучку, застерігала: "Бережи, може колись за неї виміняєш шматок хліба". У роки Великої Вітчизняної моя бабуся ходила на село вимінювати продукти за речі. А у 1947 році, коли в місті відмінили хлібні картки, село вимирало від голоду. Божевільні від голоду люди здатні були на вбивство заради шматка хліба.

Одного разу в музеї я бачив шматочок блокадного хліба, одноденну Норму ленінградця. Я вжахнувся від побаченого, бо той сіро-коричиевий шматочок швидше нагадував землю, змішану з половою, ніж хліб.

Пригадую фільм, побачений у дитинстві. Ішлося про дореволюційне село: господиня крає хліб, наділяє ним усю родину, а крихти змітає у долоню і їсть. Але були часи, коли хлібом не дорожили ні в місті, ні в селі. Тоді він був дешевим. Ним годували худобу, він лежав на смітниках. Це жахливо, коли хліб не шанують у місті, але ще більш жахливо, коли не шанують у селі. Мене дивує, як хлібороб може не цінувати хліб! Народна мудрість навчає нас: "Хліб — усьому голова", "Є хліб — буде й пісня". І дійсно, без хліба не буває смачною найвишуканіша страва, а пісню заводить лише сита людина.

Объяснение:

вот списуй думаю правильно

Н. чотириста сімдесят три;
Р. чотирьохсот сімдесяти(сімдесятьох) трьох;
Д. чотирьомстам сімдесяти(сімдесятьом) трьом;
З. чотириста сімдесят(сімдесятьох) три(трьох);
О. чотирмастами сімдесятьма(сімдесятьома) трьома;
М. на/у чотирьохстах сімдесяти(сімдесятьох) трьох.

Н. сто сорок п‘ять;
Р. ста сорока п‘яти(п‘ятьох);
Д. ста сорока п‘яти(п‘ятьом);
З. сто сорок п‘ять(п‘ятьох);
О. ста сорока п‘ятьма(п‘ятьома);
М. на/у ста сорока п‘яти(п’ятьох).

Н. дев‘ятсот двадцять вісім;
Р. дев‘ятисот двадцяти(двадцятьох) восьми(вісьмох);
Д. дев‘ятистам двадцяти(двадцятьом) восьми(вісьмом);
З. дев‘ятсот двадцять(двадцятьох) вісім(вісьмох);
О. дев‘ятьмастами(дев’ятьомастами) двадцятьма(двадцятьома) вісьма(вісьмома);
М. на/у дев‘ятистах двадцяти(двадцятьох) восьми(вісьмох).

Н. чотири тисячі п‘ятсот;
Р. чотирьох тисяч п‘ятисот;
Д. чотирьом тисячам п‘ятистам;
З. чотири тисячи п‘ятсот;
О. чотирма тисячами п‘ятьмастами(п‘ятьомастами);
М. на/у чотирьох тисячах п‘ятистах.

Н. п‘ять дванадцятих;
Р. п‘яти дванадцятих;
Д. п‘яти дванадцятим
З. п‘ять дванадцятих;
О. п’ятьма дванадцятими;
М. на/у п‘яти дванадцятих.

Н. три сьомих;
Р. трьох сьомих;
Д. трьом сьомим;
З. три сьомих;
О. трьома сьомими
М. на/у трьох сьомих.

Н. дві третіх;
Р. двох третіх;
Д. двом третім;
З. дві третіх;
О. двома третіми;
М. на/у двох третіх.